Про шлях України до “митного безвізу” і про вигоди, які він принесе державі, бізнесу та громадянам, розповів заступник Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Юрій Драганчук Інформаційному агентству «Укрінформ».

Україна виконала всі умови для так званого “митного безвізу” з ЄС і державами-партнерами Євроспільноти. Минулого тижня Володимир Зеленський підписав ухвалені Верховною Радою Закони “Про приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту” та “Про приєднання України до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами”. “Вони є фактичною реалізацією “митного безвізу”. Ми зробили це в рекордний строк і абсолютно злагоджено – усі гілки влади”, – наголосив глава держави.

Одразу ж українська сторона передала європейській необхідні інструменти для приєднання до Конвенцій. І в понеділок, 5 вересня, ми отримали офіційне підтвердження, що Україна зможе приєднатися до обох документів та до міжнародного застосування NCTS – нової комп’ютеризованої системи транзиту, якою послуговуються 35 країн-учасниць Конвенцій (27 країн ЄС, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн, Швейцарія, Велика Британія, Туреччина, Північна Македонія, Сербія), вже з 1 жовтня цього року.

ПРО ТРИРІЧНИЙ ШЛЯХ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ “МИТНОЇ СІМ’Ї”

– Пане Юрію, прокоментуйте те, що відбулося минулого тижня, коли парламент ухвалив законопроєкти, необхідні для “митного безвізу”, Президент їх невідкладно підписав і Україна швидко передала документи та необхідний інструментарій про приєднання нашим європейським партнерам. І звісно ж, історичне рішення, яке партнери ухвалили 5 вересня.

– Це надважливий крок, який фактично завершує трирічний “марафон”, подоланий командою Міністерства фінансів спільно з Митною службою та з вітчизняними і міжнародними експертами. Ми фактично дісталися фінішу, коли в один день Президент подав відповідні ратифікаційні документи, Верховна Рада їх затвердила і глава держави одразу ж підписав це як закон. Україна виконала всі зобов’язання, передала європейській стороні ратифікаційну грамоту з необхідними документами. А кілька годин тому під час засідання Ради асоціації Україна – ЄС у Брюсселі оголосив справді історичне для України рішення: країна зможе приєднатися до Конвенцій вже з 1 жовтня. 

Шлях, який ми пройшли до отримання запрошення, почався з 2019 року. Тоді у вересні ми ухвалили рішення про застосування транзитної системи на національному рівні. Протягом 2020-го було затверджено всі необхідні підзаконні нормативно-правові акти, а це — майже 800 сторінок. І вже в березні того ж року почалося локальне застосовування режиму NCTS. Крім того, протягом 2021-2022 років ми пройшли попередню й остаточну оцінювальні  місії Європейської комісії щодо коректності застосування цих правил на національному рівні.

Тобто це була колосальна робота, про результат якої оголосили сьогодні в Брюсселі. Окрім того, Міністр фінансів України Сергій Марченко підписав дві важливі угоди між Україною та Європейським Союзом про участь у програмах “Митниця” та “Фіскаліс”. А це партнерські відносини між митними і податковими адміністраціями України та держав-учасниць, обмін досвідом та інформацією, а також зміцнення інституційної спроможності фіскальних органів.

– Окрім рішення про ратифікацію Конвенцій, одним із фінальних кроків на шляху до отримання Україною “митного безвізу” з ЄС та державами-партнерами Євроспільноти стало внесення змін до Митного кодексу, необхідних для виконання Глави 5 Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом.  Про які зміни, передусім, ідеться? І взагалі, як за останні три роки, доки ми долали цей шлях, змінилося вітчизняне законодавче поле у митній сфері?

– Згаданий вами документ – це ключовий закон, який імплементує законодавство ЄС і наближає наше національне законодавство до європейського. Його ухвалення є зобов’язанням нашої країни в рамках інтеграції у, скажімо так, “європейську митну сім’ю”, а також вимогою за Угодою про асоціацію. Це кардинально підвищило рівень виконання Україною вимог Угоди в митній сфері, збільшивши відповідний показник з 55% до понад 80%. Тобто це дуже важливий крок для нас, як для країни-кандидата на вступ до ЄС.

Що передбачає цей закон? Йдеться про синхронізацію митних правил України з правилами Європейського Союзу. Це надання спрощень – як-от,  авторизований економічний оператор (АЕО), модифікація цих спрощень згідно з вимогами Євросоюзу, а також запровадження спрощень NCTS, відповідно до яких діє принцип: один транспортний засіб – одна декларація – одна гарантія. Тобто, якщо ви імпортер і постачаєте товари, наприклад із Португалії в Україну, – заповнюєте лише одну транзитну митну декларацію в Лісабоні і прямуєте безперешкодно до Києва. Це, з одного боку, значно пришвидшує транскордонне проходження вантажів, тому що інформацію про переміщення митниця отримує швидше і не затримує товар на кордоні. А додатково це посилює безпеку на митниці. Адже, заздалегідь отримавши попередню інформацію, митники уже мають значно більше часу, щоб ухвалити рішення й застосувати більш таргентований ризик-орієнтований підхід. З урахуванням  того, що зараз понад 70% товарів, які раніше рухалися через порти, переміщуються автомобілями через західний кордон, NCTS – по суті головний інструмент пришвидшення проходження цих вантажів. Це значно полегшує роботу наших імпортерів та експортерів. Плюс такий підхід відповідає стратегії нашого руху в ЄС як країни-кандидата.

– Те, що завершальний етап підготовки приєднання до Конвенцій (оновлення вітчизняного законодавства, національне застосування NCTS, робота оцінювальних місій тощо) припав на найскладніші для України воєнні часи, заважало відповідній роботі чи навпаки – згуртовувало й додавало рішучості?

– Війна, звісно, заважає усім. І перший місяць після її початку ми разом з митницею концентрували зусилля на забезпеченні виконання ключових функцій і захисту інфраструктури та серверів. Постійно були ризики гуманітарної кризи, затори на кордоні. Декілька разів змінювалися підхід і порядок оформлення гуманітарних вантажів. Митні платежі то скасовували, то відновлювали знову. Адже це був час невизначеності й експериментів. Але водночас ми і Держмитслужба прекрасно розуміли, що NCTS є головним інструментом для пришвидшення проходження вантажів через кордон. Відповідно, робота над впровадженням системи не зупинялася. Навпаки – ми продовжили і пришвидшили її. Й дуже приємно, що наші європейські колеги поставилися до ситуації з розумінням. Фінальну оцінювальну місію, яка була запланована поза графіком, здійснили дуже оперативно і ми отримали позитивний результат. Взагалі вперше в історії країн-учасниць Конвенцій оцінювання проводили онлайн.

Крім того, ми разом із фахівцями фіналізували всі необхідні документи. Міжнародні експерти усе це проаналізували, надали практичні коментарі. Профільний комітет парламенту протягом місяця організував майже 20 робочих груп з представниками бізнесу та експертами для того, щоб оперативно опрацювати і врахувати всі зауваження міжнародних експертів. Всі локальні та міжнародні команди працювали 24/7 без вихідних. У результаті ми отримали законопроєкт, про який ви запитували – №7420 (200 сторінок), що був ухвалений і позитивно усіма сприйнятий. Такий законопроєкт у такі стислі терміни ухвалити було дуже складно. Працювали стільки, скільки потрібно. На виході ж маємо запрошення від партнерів до приєднання.

– Якими будуть подальші кроки з прийому України до європейської “митної родини” (так розумію, залишилося їх уже небагато)?

– Насправді усі процедурні вимоги ми вже виконали. Сьогодні отримали підтвердження, що ця Конвенція для нас почне діяти з 1 жовтня. До цього часу маємо затвердити ще низку підзаконних актів. Простіше кажучи, нам разом із Держмитслужбою до 1 жовтня, до того, як почне діяти цей інструмент, потрібно узгодити і затвердити кілька тисяч сторінок наказів та інструкцій. Тому, закінчивши таку собі зовнішню “фасадну” роботу, зараз ми концентруємося на виконанні  внутрішніх зобов’язань, ухваленні підзаконних актів, які будуть більш зрозумілими для зацікавлених сторін, на підготовці роз’яснень до процедури отримання бізнесом тих чи інших спрощень.

Звичайно, ми займалися цим паралельно із основним процесом. Тобто необхідна робота уже ведеться. Приміром, наприкінці минулого тижня провели  узгоджувальну нараду з Держмитслужбою, командою Мінфіну, з міжнародними експертами, де домовилися про покроковий план дій, визначили відповідальних за різні рішення і напрями, щоб до 1 жовтня країна була повністю готова до міжнародного застосування NCTS. Впевнений, що так і буде.

ПРО ВИГОДИ NCTS ДЛЯ ДЕРЖАВИ, БІЗНЕСУ Й ГРОМАДЯН

– Про практичні кроки у цьому напрямі: що продемонстрував етап національного застосування NCTS? Які основні висновки, цифри, показники, скільки наших підприємців уже скористалися новими можливостями? Чи доводилося в процесі щось коригувати, адже, приміром, не все те, що добре для однієї країни, маленької за розмірами, підходить для України, абощо?

– Насправді ми працювали дуже тісно і з бізнесом, і з Національним банком, і з митними гарантами. Тому що новий порядок передбачає також зміни в системі гарантування вантажів. Дуже велика робота проведена у сфері ІТ, Держмитслужба протестувала майже 150 сценаріїв готовності до роботи з NCTS на міжнародному рівні… В системі зареєструвалися понад 1100 трейдерів. Тобто люди почали активно користуватися системою на національному рівні. Більше ніж 10 компаніям надано статус фінансових гарантів, було оформлено понад 7 тисяч декларацій типу T1UA, а також отримано дві авторизації на транзитні спрощення. І це все за період використання NCTS на національному рівні. Тобто у тестовий період було виконано значний обсяг робіт. Загалом ми побачили зацікавленість бізнесу до цього інструменту. Тепер же, коли систему задіюємо на міжнародному рівні, така зацікавленість, впевнений, буде набагато більшою.

Про що дискутували? В основному, з приводу фінансового стану компанії для того, щоб отримати спрощення, передбачені як програмою авторизованого оператора, так і транзитної конвенції. Безумовно, підприємства повинні відповідати певним критеріям. Ключовим питанням був критерій фінансової стійкості. І зважаючи на те, що зараз в країні війна й нашому бізнесу дуже важко, ми передбачили певний перехідний період – дещо послаблені фінансові вимоги до українських підприємств на період дії військового стану та упродовж року після його закінчення. Таким чином, ми не “заганяємо” бізнес в NCTS,  не змушуємо користуватися ним прямо зараз. Але водночас надаємо перехідний період для того, щоб підприємці могли виконати всі вимоги, щоб ми за деякий час перейшли до роботи у рівних умовах із бізнесом, який працює в Євросоюзі та в інших країнах-підписантах Конвенцій.

– Деталізуйте, які  переваги надасть приєднання України до згаданих міжнародних Конвенцій вітчизняному бізнесу.

– Про вигоди для імпортерів я вже розповів: одна декларація, яка дозволяє перевезти товар через будь-яку кількість країн-учасниць Конвенцій. Тепер матимемо єдині правила що в Португалії, що в Україні, що в Польщі. Нашим експортерам, котрі захочуть скористатися NCTS, також доведеться оформляти цю транзитну декларацію й навчитися працювати з митними гарантіями. Якщо раніше вони платили перевізникові після оформлення в Європі, то зараз мають можливість самі оформити декларацію й за рахунок передбачених спрощень зменшити адміністративні витрати та оптимізувати процес. Отже, наш бізнес може бути більш конкурентним у Європі, доставляти вантаж прямо з України на склад покупця з використанням спрощень, які надає Конвенція.

Тобто експортери, які хочуть бути більш конкурентними, долучатимуться до NCTS, а також до системи спрощень, навчаться оптимізувати адміністративні фінансові витрати за рахунок цих інструментів, зможуть запропонувати своїм покупцям позбавити їх тяганини з оформленням різних декларацій і наданням гарантій. Більше того, вони також зможуть комбінувати спрощення. Наприклад, якщо імпортер чи експортер відповідає критерію фінансової стійкості, йому буде доречно отримати авторизацію АЕО з можливістю майже автоматичного отримання авторизації на всі спрощення плюс транзитне спрощення. Якщо ж не відповідає критерію фінансової стійкості, тоді підприємець має дві можливості – комбінувати авторизацію на спрощення і транзитні спрощення, або отримувати авторизацію економічного оператора й поєднувати з різними транзитними спрощеннями.                                                                                              

Також експортер/імпортер зможе отримувати свої товари на об’єктах інших підприємств, делегувати виконання транзитних процедур тим, хто надає такі послуги. Далі тут є можливості для розвитку бізнесу перевізникам, митним брокерам, власникам складів. Вони  можуть розвинути додаткову лінію послуг. Наприклад, виконання транзитних процедур, як суб’єкт режиму в межах NCTS під свою гарантію. Це потенціал для розвитку комерційних, логістичних, торговельних хабів в Україні. Відповідно, з лібералізацією допуску до системи митних спрощень ринок для наших гарантів істотно розшириться, як і, скажімо так, “меню послуг”, які вони надають. Тобто якщо раніше працювала лише індивідуальна гарантія, то зараз ми вже маємо досвід використання загальної гарантії. Українські гаранти почнуть покривати переміщення не лише в межах нашої країни, а й у 35 інших державах. Це більші можливості для розвитку так званих фінансових посередників. Але й більша відповідальність, тому що до них є певні, апробовані у Європі, вимоги. Зокрема, гарант повинен забезпечити своє представництво в всіх країнах, де збирається відкривати гарантії на товар.

NCTS дає додаткові можливості, але не вимагає від бізнесу, котрий з якихось причин не хоче користуватися цими спрощеннями, примусового приєднання. Тобто можна працювати як зараз, платити перевізникам, які самі оформлятимуть усі необхідні декларації. Але можна це все робити самому, таким чином здешевлювати свій продукт на виході, покращувати логістику й бути більш конкурентним на міжнародних ринках.

Наші міжнародні партнери проводять навчання для бізнесу, аби він швидше зрозумів вигоди й пристосувався до нових правил, скористався усіма можливими перевагами. Фахівці Мінфіну беруть участь у цих семінарах і допомагають бізнесу з технічним оформленням документів.

В той же час міжнародні експерти, які наприкінці минулого року приїжджали в Україну з попередньою оцінювальною місією, були здивовані, що у 2020-2021 роках мало хто в нас користувався наданими спрощеннями. І це їх насторожувало. При тому, що вони високо оцінювали роботу Міністерства фінансів і Держмитслужби, наші зусилля як на законодавчому рівні, та і в ІТ. Але виникало запитання: якщо бізнес не хоче цим користуватися, отже, йому є що приховувати або він чогось не розуміє. Тому після візиту місії було влаштовано багато семінарів, діалогів з бізнесом. І ми отримали результат: багато підприємств почали користуватися цими спрощеннями на національному рівні. Переконаний, що після приєднання до Конвенцій таких бізнесів стане набагато більше. Користуючись майданчиком Укрінформу, запрошую всіх зацікавлених до діалогу: якщо щось комусь незрозуміло, наші фахівці завжди готові допомогти, проводити семінари й пояснювати.

– А що означатиме приєднання до Конвенцій для звичайних українців, котрі не мають орієнтованого на зовнішньоекономічну діяльність бізнесу і яких не дуже  цікавить, що там відбувається на митниці, аби тільки “менше крали” й поповнювали бюджет?

– Для споживачів новація, передовсім, має зменшити вартість доставки. Як наслідок, буде зниження ціни товару на прилавках магазинів. Також пришвидшення проходження вантажів через кордон убезпечить звичайних українців від дефіциту тих чи інших товарів, по суті, від гуманітарної кризи. У будь-якому випадку від швидкого проходження кордону з товарами, людям буде краще, вони швидше отримуватимуть продукти і матимуть на це більше можливостей. Також запровадження процедури кінцевого використання та встановлення знижених (до 0%) ставок мита має простимулювати виробництво для внутрішнього ринку, що допоможе зменшити дефіцит та створити нові робочі місця.

А ще – це стимул до детінізації прибутків підприємств, до зменшення корупції. Тому що інформація у митників буде завчасно. І тоді уже складно буде пояснити, чому той чи інший вантаж тримають на кордоні так довго. А якщо затримуватимуть вантаж, значить, для цього мають бути конкретні підстави. Такий підхід гарантує безпечність перетину кордону, безпечність держави, адже краще контролюватимуться вантажі, що потрапляють на територію України.

І наостанок: не забуваймо, що Євросоюз починався із митного союзу. Тому те, що найбільшого прогресу при виконанні Угоди про асоціацію ми досягли за напрямом митниці, вважаю рухом у правильному напрямку. 

ПРО ДОДАТКОВУ ДОПОМОГУ БІЗНЕСУ Й ПЕРСПЕКТИВИ ОНОВЛЕННЯ МИТНИЦІ

– Безумовно, одне із завдань впровадження  NCTS – полегшення життя українського бізнесу та здешевлення кінцевої продукції, відповідно – її конкурентоспроможність, зокрема і на зовнішніх ринках. Нагадайте, що ще зараз робиться для полегшення діяльності вітчизняного бізнесу в непростих умовах війни.

– Це вже, напевно, менше стосується митниці, тому що для наших експортерів в принципі вже давно все зроблено максимально просто. Що потрібно зараз? Насамперед, доступ до фінансового ресурсу, із чим у підприємців неабиякі проблеми. Тому Мінфін активно розвиває програму “Доступні кредити 5-7-9”, а також доповнює її. Як ви знаєте, держава компенсує банкам відсоткову ставку за кредитами на підтримку та розвиток бізнесу і українські виробники мають можливість отримати дешевий ресурс. Ми не зупинили цю програму під час війни, а  навпаки її наростили, спростили. І це по суті – єдиний механізм у державі, за рахунок якого наші аграрії, в першу чергу, отримали доступ до дешевого фінансування через державні банки. З 24 лютого у межах державної програми “Доступні кредити 5-7-9%” укладено 11 890 кредитних договорів на  48,14 млрд грн, з яких 19,44 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників.

Програму втілює Фонд розвитку підприємництва. Єдиним учасником ФРП є Уряд України в особі Міністерства фінансів України, що координує всі аспекти діяльності Фонду. Наразі за Державною програмою “Доступні кредити 5-7-9%” ФРП уклав угоди про співробітництво зі 42-ма банками. А з моменту запуску Програми уповноважені банки видали бізнесу 46 712 кредитів загалом на 137,76 млрд грн.

Розуміючи викликані війною складнощі з фінансуванням для експортерів, влада – також за ініціативи Міністерства фінансів – запровадила ще одну можливість: використання додаткового інструменту страхування експортних контрактів через Експортне кредитне агентство. І тепер можна комбінувати отримання ресурсу через Фонд розвитку підприємництва у межах програми 5-7-9%  та страхування експортних контрактів за допомогою ЕКА.

– І наостанок: чи зупинився через масштабну російську агресію процес реформування української митниці? Та чим можуть прислужитися під час реформи останні кроки, зроблені країною на шляху до “митного безвізу”?

– Ми не зупиняли реформи на митниці ні на день. А із запровадженням “митного безвізу” повністю змінюється робота самих митників. Їм доведеться багато в чому вчитися новому – адже значна частина законодавства змінилася, – їм треба буде перелаштовуватися на розбудову партнерських відносин з бізнесом, нормально сприймати усі передбачені інструменти. Скажімо, нормально сприймати, що під час винесення рішення митник міг помилитися, щось неправильно трактувати. Тому європейськими правилами передбачено інструмент, завдяки якому бізнес має право бути почутим. Тобто митник зобов’язаний тепер, якщо хоче винести негативне для бізнесу рішення, ще раз зустрітися, ще раз вислухати всі аргументи візаві. Це найкраща практика ЄС.

І якщо цього не буде, ми змінюватимемо тих митників, котрі не готові до діалогу з бізнесом та до співпраці. Митниця – це, в першу чергу, не елемент покарання, а інструмент партнерської співпраці з бізнесом (звичайно, без втрати своєї контролюючої безпекової функції). Ми прекрасно розуміємо, що серед митників багато професіоналів. Впевнений, що багато хто із них впорається з новими викликами. Але з усіма, хто не зможе працювати в нових умовах і за новими правилами, ми попрощаємося. Їм на заміну вчитимемо нових, оскільки маємо забезпечити безперебійне виконання цим органом усіх державних функцій.

Митниця – не лише історія про наповнення бюджету, вона має стати важливим елементом безпеки кордону й допомоги бізнесу. Ключове, що це те, як працює Європа. І митниця в Європі простягає руку назустріч чесному бізнесу, який відповідає певним критеріям, натомість же концентрується на тих, хто до таких критеріїв “не дотягує”. Відповідно, і у нас: ми запрошуємо людей користуватися передбаченим міжнародними конвенціями масивом спрощень, доводячи, що підприємство відповідає певним критеріям, а Держмитслужба тоді зможе концентруватися якраз на тих, хто цими спрощеннями не користуватиметься, й більше уваги приділяти вантажам підприємств, які не захочуть приєднатися до нової системи. Якщо ти не хочеш отримувати спрощення – значить, не можеш довести свою “чесність”, надійність внутрішніх процесів, фінансову стійкість чи повну сплату податків. До таких людей буде більше уваги. Ті ж, хто отримає всі ці спрощення, зможуть безперешкодно та за підтримки митників швидко переміщати свої товари через кордон.

Розмовляв Владислав Обух

Джерело: Міністерство фінансів України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.