Про те, якими є наймасштабніші схеми ухилення від сплати податків та чому український бізнес переходить у тінь, читайте в інтерв’ю DW зі старшим економістом CASE Україна Володимиром Дубровським.

Неофіційна зайнятість та виплати “зарплат у конвертах” у 2020 році призвели до найбільших втрат державного бюджету України порівняно з іншими схемами мінімізації сплати податків – 110-150 мільярдів гривень за рік. Про це свідчать дані дослідження Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна та Інституту соціально-економічної трансформації, опублікованого наприкінці листопада. На другому місці в рейтингу опинилась контрабанда, річні збитки від якої економісти оцінили в 70-120 мільярдів гривень. Від виведення прибутків за кордон бюджет України у 2020 році, за даними дослідження, недоотримав 15-35 мільярдів гривень. DW поспілкувалася з одним із авторів дослідження про обсяги тіньової економіки в Україні та про те, чи можливо її побороти.

DW: Якими є обсяги та специфіка української тіньової економіки? Наскільки високим є її рівень у порівнянні з іншими країнами?

Володимир Дубровський: За підрахунками мінекономіки, обсяги тіньової економіки України становлять близько 30 відсотків від ВВП. Імовірно, її розміри є ще більшими. Цей рівень є набагато вищим у порівнянні з розвиненими країнами та схожий на рівень країн з подібними якостями врядування і доходів на душу населення, переважно це країни Латинської Америки.

Специфіка тіньової економіки України полягає в тому, що, на відміну від більшості країн зі співставним рівнем розвитку, в Україні зовсім інша структура самої економіки. Структура, яка розвивається природним шляхом, складається переважно із самозайнятих малих та мікропідприємств. У нас специфіка інша: близько половини нашої економіки складають великі підприємства, десь 30-35 відсотків – середні підприємства, до 20 відсотків – малі та мікропідприємства. Ті з них, які є суб’єктами спрощеної системи оподаткування (ФОПи) та сплачують єдиний податок, становлять до 10 відсотків обороту всіх підприємств з урахуванням прихованої виручки.

Ми зробили дослідження, щоб продемонструвати масштаб різних схем. Дуже багатьом здається, що якщо боротися з тіньовою економікою, то необхідно починати зі спрощеної системи. Це відволікання уваги від насправді великих схем. Оскільки наймасштабніші інструменти ухилення від сплати податків та агресивного податкового планування масово застосовуються саме великими та надвеликими підприємствами. В Україні, на відміну від розвинених країн, великі підприємства, як правило, мають подвійну бухгалтерію та простір для зловживань.

Якими є наймасштабніші інструменти ухилення від сплати податків в Україні?

Якщо казати про інструменти – то це так звані конвертаційні центри. Вони використовуються для багатьох видів ухилення від сплати податків і для виплат “зарплат у конвертах”, і для ухилення від сплати ПДВ чи його розкрадання, і для реалізації підакцизних товарів без сплати акцизу за допомогою фальшивих документів. Конвертаційні центри – це така індустрія по ухиленню від сплати податків. Якщо скласти всі функції конвертаційних центрів – тоді цей інструмент поділить перше-друге місце з контрабандою. Якщо казати не про інструменти, а про явища, то нам цього року вперше вдалось оцінити умовні втрати бюджету від неофіційної зайнятості – і вони перевищили збитки від контрабанди.

Чому, на Вашу думку, сталось таке вибухове зростання “зарплат у конвертах” з 24-94 мільярдів гривень, за даними дослідження 2019 року, до 110-150 мільярдів гривень у 2020 році?

Ці зловживання виявились дуже масштабними, і це набагато більше, ніж просто доплати в конвертах до мінімальної зарплати, як ми це оцінювали раніше. Я хочу зауважити, що це не динаміка – це не так, що раніше ця схема була меншою, а зараз стала більшою. Це сталося в результаті удосконалення методології. Минулого року колеги з Центру Разумкова провели опитування, яке показало, що близько 20 відсотків від усіх зайнятих працевлаштовані неофіційно. Ми цю цифру використали й отримали такий результат.

Обсяги контрабанди збільшились

У Вашому дослідженні контрабанда опинилась на другому місці серед найбільших схем з мінімізації податків. Чи справді в Україні зменшуються обсяги цього явища?

Контрабанда опинилась на другому місці лише тому, що ми отримали дані по неофіційній зайнятості. Це явище (контрабанда. – Ред.), на жаль, не зменшується, а тільки збільшується. Можливо, ті санкції, які РНБО оголосила проти контрабандистів, спрацюють, але поки таких ознак немає.

І ми говоримо саме про великомасштабну контрабанду. Це не якісь туристи, які щось зайве привезли. Це великі обсяги контрабанди – контейнери, фури, потяги, які завозять продукцію без належного розмитнення. Не набагато відстають від обсягів контрабанди офшорні схеми, хоча вони останнім часом дещо скоротилися.

Щонайменше декілька останніх президентів України, відповідно до даних Pandora та Panama Papers, надзвичайно полюбляли цей інструмент. Чи є можливість зламати домінування офшорних конструкцій в нашій економіці?

Обсяги “втечі прибутків за кордон” все ще залишаються високими, але зменшились за останній рік і сягають від 120 мільярдів до 200 мільярдів гривень на рік (15-35 мільярдів гривень втрат бюджету на рік). Поки у нас немає справжнього надійного захисту прав власності для усього бізнесу, в тому числі й колишнього бізнесу чинного президента і бізнесу попереднього президента, абсолютно логічним є його структурування через офшори. І це не завжди означає виведення грошей. Це вихід бізнесу з-під юрисдикції українських судів, які вважаються ненадійними з огляду на політичну залежність та корумпованість.

Загалом у нас є проблема з якістю податкового контролю за тіньовими фінансовими потоками. Навіть наявні інструменти боротьби з офшорними схемами, які функціонують майже 10 років, фактично не працюють. Їм не приділяється великої уваги. Скоріше за все, там є деякі корупційні домовленості.

Які фактори змушують український бізнес переходити в тінь?

Найперший фактор – це надмірний податковий тиск. До певної міри великий обсяг неформальної зайнятості є реакцією на надмірно високі податки на зарплати. Якби їх зменшити, то, швидше за все, економіка відреагувала б зменшенням тіньової частки.

Також у багатьох випадках діє корупція, тобто звичайна змова. Наприклад, явище контрабанди частково пов’язане з тим, що є протекціонізм і високі мита, але зараз протекціонізм не такий шалений, бо Україна є членом СОТ. Такого неподобства, яке було на початку 2000-х років, уже немає. Але тоді склалися сильні корупційні зв’язки, сформувалися злочинні контрабандні синдикати. Ці зв’язки продовжують працювати, бо є ПДВ, який потрібно сплачувати на кордоні, – і він становить 20 відсотків від ціни товару. Це достатньо висока винагорода для тих, кому вдається його обійти, і це підживлює корупцію і продовжує роботу в такому корупційному режимі.

Ще одна причина – існування конвертаційних центрів, що було б неможливим без корупції у держорганах, які їх “кришують”. Ці центри також було створено, коли в нас було захмарне податкове навантаження на доходи громадян. Це такі дуже стійкі структури, які дуже важко подолати.

Яким чином пандемія COVID-19 та запровадження карантинних обмежень вплинули на структуру тіньової економіки України та її динаміку?

Напрочуд мало вплинули. Ми побачили деяке скорочення офшорних схем. Можливо, це було частково пов’язано з тим, що якісь великі гравці, які їх використовують, отримали менше доходів, які могли б вивести в офшори, але водночас є й інші фактори, які теж сприяли цьому.

На Вашу думку, якими є пріоритетні заходи у подоланні тіньової економіки? Яким чином Україна може мінімізувати її рівень?

Я думаю, що подолання тіньової економіки не є самоціллю. Це має бути побічним ефектом загальної реформи податкової системи. Найголовніше – це подолати корупцію, яка супроводжує тіньову економіку. Для цього потрібно відібрати у податківців можливість ухвалювати рішення на власний розсуд. Повністю це не вдасться зробити, але наскільки можливо, це треба прибрати, і тоді у нас буде набагато менше проблем. Також необхідно провести реформу корпоративного податку.

Ще один момент – це загальне зниження податкового навантаження. Треба радикально зменшувати податки на фонд заробітної плати. Такого податку, як Єдиний соціальний внесок, взагалі не має існувати. Треба також провести пенсійну реформу, щоб взагалі позбутись податку на працю. Крім цього потрібно поступово зменшувати податок на доходи фізичних осіб і не в останню чергу провести реформу митниці, аби гранично зменшити зловживання.

Також потрібно перезавантажити податкову службу на нових засадах. Я наполягаю на тому, що ті інспектори, які призвичаїлися до живих грошей, навряд чи будуть працювати на зарплату, тому їх треба звільнити. Це одночасно вирішило б проблему з конвертаційними центрами. Тут одним із елементів було створення Бюро економічної безпеки (БЕБ) замість податкової міліції. Однак, на жаль, через те, що там не було закладено достатніх перешкод, щоб податкова міліція відновилася, зараз є великий ризик, що цю реформу просто провалять. Призначення податкового міліціонера головою БЕБ – дуже поганий сигнал.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *