Керівництво Нацбанку, Мінекономіки та голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України Данило Гетманцев запропонували повернути податки на імпорт (законопроєкт №7311). Ще один законопроєкт — №7418 ініціював Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Фактично йдеться про скасування закону №7190, яким на початку квітня 2022 року встановлено податкові пільги для імпорту. Головне нововведення цього документа — платник переходить із загальної системи на єдиний податок 2%.

Чи на часі скасування пільг на податки для імпортних товарів саме зараз, адже, як зазначають самі народні обранці та представники виконавчої влади, тепер частка критичного імпорту України наблизилася до 90% загального?

Ідентичність документів 

Законопроєкти схожі, а в положеннях, що стосуються оподаткування імпорту, вони ідентичні. Тому прийняття за основу будь-якого з них, вважає голова правління громадської організації «Асоціація представників малого та середнього бізнесу міста Києва» Максим Тютюнников, матиме однакові наслідки для оподаткування імпорту.

«Законопроєкт №7311 передбачає набагато більше змін, ніж №7418. Законопроєкт №7418 передбачає зміни лише стосовно норм, які містяться в розділі XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, розділі XXІ «Прикінцевих та перехідних положень» Митного кодексу України, Закону «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», а №7311 — і до інших норм Податкового кодексу, «Прикінцевих та перехідних положень» Митного кодексу та інших законів», — зазначає він.

Важливо, що приблизно 35% надходжень до державного бюджету забезпечує саме імпортне мито та імпортний ПДВ. А з огляду на те що з наповненням бюджету, нині не все гаразд, ідея скасувати пільги на податки для імпортерів та повернутися до повноцінного оподаткування імпорту цілком зрозуміла.

Як вважають в Асоціації представників малого та середнього бізнесу, національний товаровиробник у зв’язку з війною не завжди може забезпечити споживачам необхідну кількість продукції, на яку є попит.

Потрібно враховувати, що деякі підприємства зруйновано або пошкоджено, якісь із них просто не мають сировини, а деякі не в змозі виготовляти визначену попитом кількість продукції через неможливість залучення достатньої кількості працівників.

Тож може виникнути ситуація, коли товару національного товаровиробника в окремому сегменті немає, а імпортний товар за рахунок скасування пільг на оподаткування став дуже дорогим. Нині купівельна спроможність населення досить низька, а тенденція купувати українське зростає й без державного втручання. Тому, на думку керівника асоціації, нині не час для скасування пільг на податки на імпортні товари.

Три аспекти нерівності

Однак експерт з економічних питань, член наглядової ради АТ «АльтБанк», народний депутат України VIII скликання Тетяна Острікова бачить трохи інші проблеми: «Із самого початку введення цих пільг було очевидно, що положення щодо них вводять поспіхом, текст закону добре не продуманий, залишилися багато сірих плям та неврегульованих питань, зокрема щодо продажу товарів, раніше ввезених з ПДВ, якщо платник переходить із загальної системи на єдиний податок 2%».

Експерт малює таку картину для розуміння: коли імпортер продає раніше ввезений з ПДВ товар та отримує кошти від покупця, він сплачує 2% з обороту та ще й проводить умовне нарахування ПДВ. А це пряме подвійне оподаткування.

Так само неврегульованими, на думку пані Острікової, лишилися питання повернення такого платника на загальну систему оподаткування. Зворотна ситуація — платник ввіз товар на єдиному податку, митні платежі та ПДВ, користуючись пільгою. Податкового кредиту в нього немає, він не встиг продати товар під час перебування на єдиному податку, повернувся на загальну систему оподаткування.

Другий важливий аспект, на думку ексдепутата, — те, що треба враховувати велику податкову нерівність та дискримінацію: є платники податків, навіть величезні торговельні мережі, які перейшли на 2% єдиного податку та почали імпортувати товари без сплати митних платежів. «А є компанії, які не змогли цього зробити з різних причин. Наприклад, у них великі товарні запаси, залишки товарів на складах, які раніше ввезено з ПДВ. Їм не вигідно цей товар продавати з подвійним оподаткуванням», — додає вона. Звісно, що це несправедливо.

«І нарешті третій аспект чинності таких податкових пільг — це українські виробники. Якщо, приміром, якийсь товар одні компанії імпортують без митних платежів, а інші підприємства виробляють в Україні зі  сплатою ПДВ, це ставить наше підприємство-виробника в нерівне становище», — зазначає експерт.

Справді, головна мета збільшення податків на імпорт — захист національного виробника. Це пояснюється тим, що імпортний товар за рахунок відсутності податків на імпорт виходить дешевшим, ніж той, який виробляють в Україні. Тому пільги з імпорту справді шкодять нашому товаровиробникові. Однак у воєнні часи все змінюється.

«Повторюся, що національний товаровиробник не завжди може забезпечити споживачам кількість продукції відповідно до попиту: вітчизняного товару замало, а імпортний ми зробимо завдяки оподаткуванню дорогим. Тож, на мою думку, аргументація скасування пільг на імпорт задля підвищення конкурентоспроможності  національного виробника не відповідає ситуації, яка склалась», — стоїть на своєму Максим Тютюнников.

Проте пані Острікова переконана: або пільги мають бути для всіх українських виробників та імпортерів однакових товарів чи певних галузей економіки, або ні для кого.

Цікаво, яка думка виявиться більш слушною і як це позначиться на кінцевому варіанті законопроєктів?!

Що зробить товар дешевшим

Безготівковий валютний ринок, як і раніше, живе в умовах офіційного фіксованого курсу, який становить 29,25 гривні за долар. Тому імпортери можуть купувати валюту за старою ціною. Максимальна надбавка, яку має право встановлювати банк на безготівковому ринку, — не більш ніж 1% до офіційного курсу. Тож імпортери можуть закуповувати валюту за курсом, близьким до курсу продажу валюти експортерами.

Чи так це насправді? Встановивши такі правила, вважає Максим Тютюнников, Нацбанк України фактично виокремив сегмент валютного ринку, який формують юридичні особи — експортери, імпортери, іноземні інвестори, оскільки вони завжди відігравали ключову роль у формуванні ринкового курсу валют.

«Проведений аналіз курсів комерційних банків дає змогу дійти висновку, що цього правила дотримуються і курси продажу валюти для закупівлі критичного імпорту не перевищують приблизно 1%. Фіксація обмінного курсу для критичного імпорту має на меті стримати інфляційні процеси за рахунок здешевлення критичного імпорту та зменшення відтоку валюти закордон», — зазначає Тетяна Шеремет, податковий експерт аутсорсингової компанії Accountor Ukraine.

То що може зробити критичний імпорт дешевшим? Що для цього повинні зробити держава та самі імпортери? Ідеться не лише про військове спорядження, військову техніку, бензин та дизпаливо тощо, а й, приміром, про імпортні ліки, ціни на які шалено зростають.

«Звільнення товарів критичного імпорту від ввізного мита та ПДВ — це два основні важелі опосередкованого впливу держави на ціноутворення, які використовуються для зниження цін на товари критичного імпорту. Звільняючи імпортерів від обов’язку сплати цих платежів, держава сприяє зниженню цін на них, оскільки ці платежі (мито та ПДВ) закладаються у кінцеву вартість товару, яку сплачує споживач. Крім того, держава може зменшити ціни на товари критичного імпорту за допомогою безпосереднього регулювання ціноутворення відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення», — вважає Максим Тютюнников.

На його думку, безпосереднє державне регулювання цін може бути реалізовано шляхом ухвалення постанови Кабінету Міністрів, якою, наприклад, буде запроваджено граничний рівень торговельної надбавки на товари критичного імпорту не вище за 10%.

Усе що можуть і мають зробити самі імпортери, — це добросовісно встановлювати ціни з огляду на ситуацію, яка склалася, і знижену купівельну спроможність українців.

Отже, вищезгадані законопроєкти покликані змінити ситуацію навколо оподаткування імпорту та врахувати всі прогалини ухваленого на початку весни документа про податкові пільги. Тетяна Острікова впевнена, що після ухвалення законопроєкту №7418 буде рух у зворотному напрямку і певний позитив. Проте вона зазначає, що все буде не так швидко. 

Джерело: ukurier.gov.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.