Члени коаліції Українська Рада Бізнесу, до складу якої входять 113 бізнес-асоціацій різних секторів економіки, проаналізували законопроєкти щодо Бюро економічної безпеки № 10439 (КМУ) та №10439-2 (народні депутати) та зазначають таке:
З моменту створення БЕБ минуло більше двох років, а Бюро досі не почало працювати ефективно.
Ключовими проблемами роботи Бюро, які свідчать про те, що наразі БЕБ не відповідає закладеній при створенні органу концепції та потребам бізнесу, є конкурсні відбори з порушеннями; непередбачуваність органу через високу ротацію та відсутність відповідальних; переважання правоохоронної функції над аналітичною; тиск на бізнес інших правоохоронних органів через неефективність БЕБ.
Згідно з нещодавнім дослідженням економістів щодо оцінки найбільших схем з ухилення від сплати податків, найбільші схеми пов’язані зі слабкими інститутами. Через неефективну роботу тільки трьох органів – Державної митної служби, Державної податкової служби, Бюро економічної безпеки, – держава щороку втрачає, за розрахунками експертів, 200-240 млрд гривень.
Від порушення митних правил та сірого імпорту бюджет недоотримує 100-150 млрд грн, від контрафакту, нелегальної торгівлі – 40-45 млрд грн щороку, від схем із ПДВ – 20-30 млрд грн. Тобто на неякісну роботу БЕБ припадає близько 100 млрд втрат бюджету щороку.
Враховуючи актуальність та важливість питання перезавантаження БЕБ, фахівці УРБ опрацювали низку законопроектів, зокрема за №10439 (ініціатор – КМУ), №10088-1, №10439-2 (ініціатори – народні депутати України).
За підсумками опрацювання порівняльної таблиці та текстів законопроектів вбачається, що законопроект за №10439 суперечить взятим Україною зобов’язанням, а також не відповідає пріоритетам G7, опублікованим нещодавно. Тоді як законопроєкти №10088-1, №10439-2 цілком відповідають вимогам міжнародних партнерів.
Фахівці Української Ради Бізнесу порівняли два актуальні проєкти (№10439 та №10439-2) за їх ключовими положеннями, результати викладені у вигляді таблиці:
| Ключові норми проектів | № 10439 | № 10439-2 |
| Перезавантаження відомства | ні | так |
| Конкурсна комісія для обрання керівника Бюро економічної безпеки має переважний голос міжнародних експертів | ні | так |
| Конкурсна комісія подає Уряду найкращого кандидата на посаду | ні(подає трьох) | так |
| Переатестація працівників Бюро економічної безпеки | через рік після завершення воєнного стану | відразу після обрання директора |
| Механізм звільнення недоброчесних співробітників | ні | так |
| Кадрова комісія з переатестації співробітників має у складі міжнародних експертів | ні | так |
| Посилення аналітичного спрямування БЕБ – надання права для Бюро на отримання безоплатного доступу до існуючих державних інформаційних систем, які містять дані про фінансову діяльність суб’єктів господарювання, державних реєстрів органів влади | ні | ні |
| Встановлення якісних критеріїв ефективності роботи БЕБ | ні | ні |
З порівняльної таблиці є очевидним, що проєкт №10439-2 дає надію на перезавантаження та створення якісного Бюро економічної безпеки, в той час як проєкт №10439 не залишає жодних шансів на створення якісного БЕБ.
Крім того, для встановлення певних нормативних запобіжників щодо тиску на бізнес з боку правоохоронних органів, важливо після перезавантаження БЕБ реалізувати і зміни до КПК, які містяться у проєктах №10440-3 та 10440-2, а саме:
– Прокурор уповноважений доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування виключно у межах підслідності;
– Заборона доручати проведення слідчих (розшукових) дій оперативним підрозділам органів безпеки під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, які віднесені законом до підслідності органів Бюро економічної безпеки України;
– Обов’язок визначення слідчим суддею строку під час розгляду питання про арешт майна строку такого арешту;
– Прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин з дня оголошення судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна такого рішення судом повинен надати вказівку слідчому щодо негайного та безумовного повернення власнику тимчасово вилученого майна.
– Встановлення порядку, згідно з яким знищення речових доказів в обов’язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису;
– Надання права безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису особі, яка користується приміщенням, у якому проводиться обшук, власнику чи іншому володільцю такого приміщення, а також адвокатам зазначених осіб;
– Відмову у задоволенні клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо з таким клопотанням звертається слідчий або прокурор у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, які
не відносяться до підслідності органу;
– Слідчий, прокурор не має права повторно звертатися до слідчого судді з клопотанням про арешт того самого майна, якщо у клопотанні не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею та інші.
Виходячи з викладеного вище, Українська Рада Бізнесу закликає народних депутатів прийняти проєкт №10439-2 у першому читанні якнайшвидше та доопрацювати його до 2 читання з урахуванням пропозицій бізнесу, забезпечивши основу для якісної роботи органу боротьби з економічними злочинами. Проєкт №10439 не вирішує жодної з наявних проблем, тож його повернути авторам без розгляду.
Також важливим є реалізувати всі корисні норми проєктів 10440-2, про які зазначено у зверненні.
Важливий проєкт №10440-3, який концентрує у БЕБ всі економічні злочини, може бути прийнятий виключно після перезавантаження БЕБ, після переатестації кадрів, донабору співробітників до передбаченого Законом про БЕБ рівня та повноцінного фінансування Бюро.
З повагою
Члени Української Ради Бізнесу