У четвер, 23 грудня, відбулася зустріч членів Української Ради Бізнесу із першим заступником Голови Державної митної служби України Олександром Шуцьким. Метою проведення зустрічі було започаткування діалогу між бізнесом і керівництвом служби, а також обмін інформацією про питання, які потребують уваги у процесі реформування митниці.

«Державна митна служба відкрита до співпраці з бізнесом. Ми зацікавлені в тому, щоб почути вас, ваше бачення проблематики в окремих секторах, і налагодити системну співпрацю», – зазначив, відкриваючи зустріч, Олександр Шуцький.

Грігол Катамадзе, президент Асоціації платників податків, зазначив, що бізнес-асоціації, члени Української Ради Бізнесу (до складу якої входить 97 асоціацій різних галузей економіки) – налаштовані завжди конструктивно і пропонують виключно конкретні ідеї, які можливо практично реалізувати. Діалог доброчесного бізнесу та митниці є важливим для країни в цілому, він допомагає зрозуміти проблеми “білого” бізнесу та допомогти їм, а також ефективніше протидіяти сірим схемам, які викривляють конкуренцію.

Перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран привернув увагу до проблеми правильного визначення митної вартості товарів. ТПП давно обговорювала з Держмитслужбою пропозицію щодо надання цінових довідок для митниці із переліком індикативних цін на широкі групи товарів. Митниця могла б орієнтуватися на ці документи та визначати орієнтовні ціни. Також, на думку представника ТПП, необхідно налагодити обмін даних з митними адміністраціями різних країн – в першу чергу з Китаєм.

Коментуючи це питання, перший заступник голови Державної митної служби зазначив що такі ідеї підтримуються і запропонував створити робочу групу і спільно працювати над вирішенням питання.

Генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» Софія Арасланова навела статистику: в структурі всіх нелегальних товарів, які потрапляють до України – 23%  становить техніка та електроніка. Ця «тінь» – одна з найбільших у нелегальному секторі, втрати бюджету складають близько 18 млрд грн на рік. Якщо в 2020-му обсяг нелегально ввезених товарів дещо скоротився, то в 2021 знову набирає обертів. На думку керівника асоціації – необхідно покращити роботу митниці, зокрема проаналізувати ефективність доглядів і на підставі аналітики робити відповідні кадрові висновки.

Олександр Щуцький запевнив, що в службі вже започатковано таку процедуру: є наказ №305, який допоможе виміряти ефективність співробітників митниці, і за підсумками року керівництво обіцяє зробити висновки.

Генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України Юрій Пероганич порушив питання низького рівня оплати праці митних інспекторів – це один із факторів, який перешкоджає подоланню корупції на митниці. На думку очільника асоціації, рівень заробітної плати інспекторів необхідно суттєво підвищити. Також Юрій Пероганич вважає, що меморандуми щодо індикативних цін, укладені свого часу асоціаціями з Держмитслужбою, потрібно не розривати автоматично, а проаналізувати, які організації реально працюють та дають справжні ціни.

Софія Арасланова і Юрій Пероганич запропонували укладати меморандуми не з окремими асоціаціями, а відразу із кількома, які представляють понад 50% того або іншого ринку. У такому разі відбуватиметься взаємний контроль інформації – і меморандуми будуть ефективними.

Керівник GR-напряму Асоціації рітейлерів України Наталія Петрівська звернула увагу на те, що навіть для потужних «білих» компаній неможливо отримати сертифікат авторизованого економічного оператора. За словами представниці асоціації, критерії, які встановлені для отримання сертифікату – не відповідають структурі українського бізнесу.

У відповідь Олександр Щуцький запропонував організувати зустріч із представниками асоціацій, щоб детально розібратися в проблемі і вирішити її.

Сергій Бадрітдінов, СЕО Іntertop, відзначив, що в секторі взуття й одягу «тінь» посідає значне місце, хоча її обсяг вкрай складно виміряти. Тому меморандуми з ціновими показниками – вкрай важливі, їх потрібно укладати з кількома асоціаціями, щоб уникнути маніпуляцій, і вносити це в систему ризиків.

Олександр Кардаков, співзасновник Бізнес100, голова наглядової ради «Октава Капітал» зазначив, що всі можливості для реалізації таких систем, про які говорили колеги – є, ІТ рішення – готові, варто налагодити співпрацю між Держмитслужбою та провідними ІТ компаніями та реалізувати ці важливі новації.

Станіслав Таршин, асоціація Укроліяпром, зазначив, що у його компанії та в інших членів асоціації виникали складнощі з митницями. Наприклад, у Кіровоградській області, за словами представника асоціації, на однакові типові операції щодні вимагали неймовірну кількість документів. Компанії змушені були переходити на роботу із митницями у інших регіонах.

Перший заступник голови Державної митної служби пообіцяв розглянути цей випадок і розібратися в ситуації вцілому.

Вікторія Черкач, генеральний директор Асоціації імпортерів та дистриб’юторів автокомпонентів «АІДА», розповіла, що нещодавно Міністерство фінансів оцінило компанії на відповідність критеріям авторизованих економічних операторів і зазначило, що близько 35% українських компаній можуть відповідати цим критеріям. Але на практиці це не працює, навіть найбільші доброчесні компанії середнього й великого бізнесу – не можуть отримати сертифікат.  Також Вікторія звернула увагу на проблему імпорту автозапчастин на підставі  міжнародного маркування та сертифікатів відповідності, виданих в країнах ЄС та членах Женевської угоди 1959 року. 

Олександр Щуцький запропонував провести спільну зустріч представників Держмитслужби, Мінінфраструктури та АІДА для врегулювання правової колізії в даному питанні  та підготовки відповідних змін до наказу Мінінфраструктури No.521.

Юрій Шинкарчук, CEO групи компаній Укр-Китай комунікейшин зазначив, що у грудні 2021 року відбувся різкий перегляд індикативних цін на товари б’юті сектору. Підприємці, які працюють із недорогим сегментом цього ринку – стикаються з неогрунтованим донарахуванням платежів та змушені витрачати час у судах. Це питання потребує системного розгляду, щоб не допустити переходу у тінь цілого сегменту ринку.

З позитивних тенденцій варто відмітити, що останнім часом значно зросла кількість оформлених вантажів із використанням декларацій типу ЕА. Це свідчить про зростання довіри між бізнесом та ДМС та спрощує митні процедури.

Ще одна проблема, яка потребує законодавчого врегулювання, – це схеми «сірого» імпорту товарів: схеми за допомогою «посилок» та магазини безмитної торгівлі  Duty Free – наголосив економіст Олег Гетман, Економічна експертна платформа.  Експерт поцікавився, чи може Державна митна служба допомогти в подоланні цих «схем», можливо спільно із експертами напрацювати необхідні зміни до законодавства та прокомунікувати профільному Комітету ВРУ.

Олександр Щуцький запропонував спільно в робочій групі напрацювати відповідні законодавчі зміни і представити їх Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

За підсумками обговорення учасники домовилися про створення робочих груп для відпрацювання порушених питань і про системну співпрацю у майбутньому. 

Джерело: Українська рада бізнесу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.