Проаналізувавши законопроєкт №5420 щодо криміналізації контрабанди АПІТУ розділяє висновок найбільших бізнес-об’єднань України, що у запропонованій до другого читання редакції його положення містять значні корупційні ризики, а також загрожують діяльності в першу чергу легального бізнесу та не сприяють розв’язанню проблеми тіньового імпорту.
Насамперед слід наголосити, що межа кримінальної відповідальності за статтею 201-3 законопроєкту є необґрунтовано низькою. Зокрема, пропонується притягнення до кримінальної відповідальності у разі незаконного переміщення через митний кордон товарів на суму, що перевищує 1,342 млн грн. Натомість для кваліфікації кримінального правопорушення згідно зі статтею 212 Кримінального кодексу України (ККУ) «Ухилення від сплати податків», межа кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків (якими і є митні платежі) становить 4,026 млн грн.
Оскільки такі зміни стосуються саме відповідальності за економічні злочини і суспільна небезпека полягає саме у несплаті податків та інших платежів, то доцільно керуватися аналогічними до змісту статті 212 ККУ критеріями визначення порогу кримінальної відповідальності. Більше того, питання митної вартості товарів часто є предметом спору між декларантом і митним органом, а тому не може виступати порогом кримінальної відповідальності.
Значні ризики для доброчесного бізнесу також вбачаються у запропонованій редакції Примітки до ст. 201 ККУ, яка відносить до контрабанди в тому числі і подання до митного органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги або кількості, країни походження, відправника або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності та його митної вартості, що призвело або могло призвести до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру. На практиці, при декларуванні товарів, у митного органу та декларанта часто виникають спори щодо визначення митної вартості, коду товару, країни походження, ваги тощо. До того, пропонована редакція статті 201-3 не передбачає необхідність доказування умислу на вчинення кримінального правопорушення.
Такі норми ККУ нададуть митникам можливість відкривати кримінальні провадження при будь-якій помилці чи спірній ситуації. Така ситуація не сприятиме ефективній боротьбі з контрабандою, натомість призведе до завантаження судової системи, що є неефективним використанням ресурсів держави, а також до додаткових витрат бізнесу.
Окремо слід звернути увагу на те, що у нормах законопроєкту № 5420 не конкретизовано суб’єкта кримінальної відповідальності за незаконне переміщення товарів. З поточної редакції норм не зрозуміло хто повинен бути обвинуваченим у вчиненні злочину – керівник підприємства, декларант, митний брокер, перевізник тощо.
Варто також зазначити, що підслідність таких злочинів визначено за Бюро економічної безпеки України. За період своєї роботи БЕБ працює неефективно і потребує повного перезавантаження (законопроєкт №9080), що є пріоритетом для Української Ради Бізнесу, біля джерел створення якої була АПІТУ. Тож на цей час, до “перезавантаження” БЕБ – є недоцільним надавати БЕБ повноваження з досудового розслідування нової категорії злочинів.
Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що АПІТУ підтримує криміналізацію виключно для підакцизних товарів з адекватною межею для притягнення до кримінальної відповідальності, водночас вважають, що законопроєкт № 5420 потребує суттєвого доопрацювання в частині:
а) актуалізації предметів контрабанди, звуження до підакцизних товарів;
б) обґрунтування розміру межі для притягнення до кримінальної відповідальності за «економічну» контрабанду;
в) передбачення кваліфікуючих ознак та адекватних обґрунтованих санкцій за вчинення злочину;
г) набрання чинності норм законопроєкту після “перезавантаження” Бюро економічної безпеки України.
В цілому до боротьби із сірим імпортом необхідно підходити ширше, впроваджувати ефективні заходи і по мінімізації схем “піджаки”, “посилки”, “перерваний транзит” тощо, забезпечувати обмін інформацією з іншими країнами, а також забезпечувати інституційний розвиток відповідних органів та підвищувати ефективність їх роботи. Експерти, науковці та представники бізнес-асоціацій одностайні у тому, що даний законопроєкт потрібно повернути на повторне перше читання з метою його якісного доопрацювання з залученням експертів у сфері митної справи, фахівців у галузі кримінального права, науковців, громадськості та представників бізнес-асоціацій.
Закликаємо народних депутатів врахувати пропозиції бізнесу та експертів та повернути його на повторне перше читання для суттєвого доопрацювання.