13 липня 2022 в Києві в Укрінформі презентували експертні дослідження, що стосуються обрахування економічно обґрунтованого “податку на смартфон”.
Асоціація «Підприємств інформаційних технологій України» (АПІТУ) ініціювала обговорення на тему: «Чотири провідні експерти верифікували Формулу Київської школи економіки про обрахунок податку на смартфон» напередодні другого голосування за законопроєкт авторства народного депутата Руслана Стефанчука 5552-1 про реформу авторських та суміжних прав в Україні.
Юрій Пероганич, очільник АПІТУ, актуалізував проблематику зустрічі: наразі українських імпортерів та виробників техніки обкладають економічно необґрунтованим збором за ймовірне копіювання споживачами авторських текстів зі смартфонів та телевізорів. Цей збір був введений в часи касетних відеомагнітофонів, є застарілим у часи стрімінгових платформ та прямих контактів авторів творів зі споживачами, але продовжує зростати рік від року, викривляючи конкуренцію та двічі оподактовуючи споживачів (вони платять за скачаний авторський контент та за смартфон, що ймовірно може скачати цей контент).
Директор АПІТУ нагадав, що Закон України “Про колективне управління майновими правами у сфері авторського права” вже частково дає відповідь на це запитання. У статті 20 цього закону встановлюється, що «Організації колективного управління повинні будувати відносини з користувачами на засадах неупередженості, справедливості, обґрунтованості тарифів.
Минулого року Київська школа економіки провела перше комплексне Дослідження Оптимальних параметрів економічної системи зборів, побудованої для захисту авторських та суміжних прав. Воно довело, що можна без підвищення зборів у 3-5 разів та подорожчання техніки забезпечити справедливий баланс та забезпечити економічно обґрунтовану компенсацію авторам за приватне копіювання їхніх творів (аудіо, відео та друкованої продукції), а також не обкладати подвійним податком імпортера техніка та споживача, – сказав Юрій Пероганич. – Тому АПІТУ запросила чотирьох провідних експертів надати верифікацію винайденій методології авторського збору від КШЕ.
Надія Армаш – віце-президент з нормативно-правового напряму та експертних досліджень в галузі права ВГО “Союз експертів України” дала позитивну оцінку методології КШЕ в частині відповідності директивам ЄС чинного законодавства. При цьому вона назвала Законопроєкт про авторське право і суміжні права № 5552-1, що готується до другого читання таким, що частково відповідає настановам Директив Європейського Союзу, а значить потребує доопрацювання до фінального голосування
Економічний висновок щодо формули надала Інна Поліщук – судовий експерт, оцінювач, начальник відділу економічних досліджень Центру судових експертиз та експертних досліджень.
– Методологія КШЕ об’єктивна, оскільки вказані показники не залежать від волі стейкхолдерів, а саме: ні від організацій колективного управління, які отримують відрахування за приватне копіювання та репрографію, ні від виробників і (або) імпортерів, які сплачують збір за приватне копіювання та репрографію, – зауважила Інна Поліщук. – Методологія також обґрунтована, оскільки підтверджується ринковими даними суб’єктів, що легально «продають» контент (стрімінгових сервісів), опитуванням споживачів контенту, статистичними даними та міжнародними дослідженнями. Також дослідження КШЕ невразливе, бо враховує вартість 1 одиниці контенту, що повертає нас до попередніх ознак – об’єктивності та обґрунтованості.
Важливість використання методології КШЕ при обрахуванні збору відзначив Дмитро Беззубов – професор. завідувач кафедри конституційного та адміністративного права Державного університету інфраструктури та технологій, доктор юридичних наук Він назвав квазіподатком авторський сбір у своєму дослідженні. «Винагорода за репрографію та приватне копіювання є квазіфіскальним платежем, в якому ознаки, що притаманні податкам і зборам превалюють над ознаками компенсаційних виплат, що випливають із договірних відносин», – сказано в його дослідженні щодо методології КШЕ для обрахування податку.
Проти обкладання споживачів таким квазіподатком виступила Тетяна Шальман – член правління ВГО “Союз споживачів України”, голова ГО “Інститут споживчого права”, кандидат філологічних наук, доцент кафедри реклами та зв’язків з громадськістю ННІЖ КНУ імені Тараса Шевченка.
На її думку, запропонована формула КШЕ обрахування авторського збору знижує податковий тиск на споживача, ризики покупки сірого імпорту електроніки без будь-яких зборів, доходи українців, споживацькі уподобання українців щодо прослуховування музики та звантаження фільмів, їх споживацьку поведінку (як люди качають авторські твори – за гроші чи безплатно). Відповідно, ця методологія від КШЕ щодо вирахування СПРАВЕДЛИВОГО авторського збору, адекватного економічній ситуації в Україні, є справедливою до споживачів та враховує їх реальну поведінку при звантаженні контенту та платоспроможність, – сказала Тетяна Шальман. – Дослідження КШЕ – чи не єдиний випадок, коли бізнес, захищаючи білий ринок товарів, авторські права, потурбувався про захист прав споживачів.
Наприкінці заходу Юрій Пероганіч закликав авторів нового законопроєкта про реформу авторського права в Україні взяти економічно обґрунтовану формулу Київської школи економіки до уваги при розробці фінального тексту ЗП 5552-1, який незабаром будуть голосувати в ВР.
Він наголосив, що прийнятті цього закону в другому читанні пропонується закріпити на рівні закону таке:
- доручити Мінекономіки розробити методологію розрахунку тарифів за приватне копіювання та репрографію;
- залучити до складу комісії з акредитації ОКУ представників асоціацій (щодо сфери приватного копіювання та репрографії);
- зобов’язати ОКУ під час розрахунку попередніх тарифів використовувати методологію, затверджену Мінекономіки;
- ввести поняття мінімальної шкоди згідно з Директивою ЄС.
У разі закріплення на рівні закону 5552-1 відповідних пропозицій, Україна може стати першою серед європейських країн з дієвою формулою розрахунку податку на смартфон.
Слайди презентації:
Фотогалерея:
© АПІТУ, поширення на умовах CC BY 4.0