Бізнес-спільнота, об’єднана 10 найбільшими бізнес-об’єднаннями та профільними бізнес-асоціаціями в Україні, що підписали цю заяву, звертається до народних депутатів України із закликом невідкладно прийняти законопроєкт №15112-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій електронної торгівлі податком на додану вартість» (далі – законопроєкт).
Невідкладне прийняття запропонованих законопроєктом змін є не лише технічним або податковим питанням – це питання забезпечення рівних умов ведення бізнесу, економічної справедливості, можливості подальшого розвитку українського бізнесу та фінансування оборони України через податкові надходження до Державного бюджету.
Ми закликаємо народних депутатів України:
- Прийняти законопроєкт №15112-1 за основу та в цілому якнайшвидше.
- Припинити практику фактичного державного субсидування іноземного імпорту за рахунок українського бізнесу.
- Забезпечити рівні умови конкуренції для всіх учасників ринку – незалежно від країни походження.
У чому проблема?
Сьогодні в Україні діє норма, яка звільняє від ПДВ товари в міжнародних поштових посилках вартістю до 150 євро. Зазначена пільга насправді є механізмом, що системно підриває легальний ринок як виробництва, так і імпорту, водночас надаючи преференції іноземним онлайн-платформам роздрібної торгівлі.
Що відбувається через зазначену пільгу:
- Організатори «сірих схем» масово дроблять товарні партії на дрібні відправлення, щоб уникнути ПДВ, отримують тисячі безподаткових іноземних товарів щодня, на різних фізичних осіб, реалізуючи ці товари також без сплати податків через мережу Інтернет.
- Легальний український бізнес, що сплачує всі податки, змушений конкурувати із товарами, що надходять без жодного оподаткування.
- Іноземні продавці не несуть відповідальності за якість, не надають гарантійного обслуговування, не дотримуються технічних регламентів, але мають цінову перевагу за рахунок несплати ПДВ.
- Обсяги міжнародних безподаткових поштових та експрес-відправлень зростають щороку на +50% і за 2025 рік обсяги склали 93 млрд грн.
Скільки це «коштує» Україні?
Цифри говорять самі за себе:
- Понад 56% міжнародних відправлень у 2025 році не оподатковувалися — це 92,9 млрд грн товарів поза фіскальним обліком.
- Прямі втрати бюджету – щонайменше 18,6 млрд грн лише за один рік.
- Сукупні втрати з початку повномасштабної війни могли перевищити 43 млрд грн.
- З урахуванням поточної динаміки зростання неоподаткованих поштових та експрес-відправлень, у 2026 році Державний бюджет недоотримає 27 млрд грн.
Що пропонує законопроєкт №15112-1?
Законопроєкт пропонує просте й справедливе рішення – таке саме, яке ЄС запровадив ще у 2021 році:
- ПДВ на імпортні посилки нараховується з 0 євро – без жодних пільгових порогів для комерційного імпорту.
- Некомерційні подарунки між приватними особами вартістю до 45 євро залишаються звільненими від ПДВ – захист звичайних покупців збережено.
- ПДВ автоматично включається у ціну на етапі покупки – жодних додаткових процедур для покупця, жодних черг на митниці.
- Відповідальність за сплату ПДВ несе оператор онлайн-платформи (Temu, AliExpress тощо) – саме вони перераховуватимуть кошти до Державного бюджету України.
Законопроєктом передбачено звільнення від оподаткування ПДВ ввезення на митну територію України та постачання безпілотних літальних апаратів, їх частин та компонентів для їх виготовлення, а тому законопроєкт жодним чином не вплине на виробництво БПЛА.
Чому це важливо саме зараз?
По-перше, це вимога євроінтеграції. ЄС скасував аналогічні пільги у 2021 році, визнавши їх джерелом фіскальних втрат і ринкових викривлень. Україна не може декларувати курс на ЄС і водночас зберігати норми, що прямо суперечать європейській моделі.
По-друге, це підтримка українського бізнесу. У середньостроковій перспективі – розвиток українського виробництва, зменшення залежності від імпорту, потенційне зростання кількості робочих місць та заробітних плат українців.
По-третє, аргумент про «дешевизну для споживача» хибний. У короткостроковій перспективі пільга дає ілюзію дешевизни. У середньостроковій – призводить до знищення місцевого виробництва, зростання залежності від імпорту і зменшення реальної конкуренції. У підсумку «програє» і споживач.
По-четверте, запровадження нового регулювання мінімізує «сірі схеми» – поштова «контрабанда» стане економічно невигідною.
Бізнес-асоціації готові до подальшого конструктивного діалогу та співпраці, щоб разом створювати сприятливі умови для розвитку справедливого і прозорого ринку в Україні.
Підписанти:
- Українська Рада Бізнесу, найбільше в Україні об’єднання 130 провідних бізнес-асоціацій;
- Федерація роботодавців України, найбільша всеукраїнської організація, що захищає інтереси близько 8000 підприємств, які генерують 70% ВВП України та забезпечують роботою понад 3 млн людей;
- Українська торгово-промислова палата з понад 6000 підприємств-членів;
- Американська торговельна палата в Україні, об’єднання понад 600 компаній-членів, що працює з 1992 року в Україні;
- Німецько-Українська промислово-торговельної палата (AHK Ukraine), що об’єднує понад 280 підприємств та організацій, задіяних у німецько-українських економічних відносинах;
- Асоціація підприємств інформаційних технологій України, що об’єднує виробників, імпортерів, дистриб’юторів та рітейлерів у сфері інформаційних технологій, електроніки, електронної торгівлі та суміжних галузей;
- Українська асоціація підприємств легкої промисловості «Укрлегпром», що об’єднує більше 250 підприємств легкої промисловості, обсяг виробництва яких становить понад 60% загального обсягу виробництва товарів легкої промисловості України;
- Українська асоціація індустрії іграшок, яка об’єднує зусилля компаній-учасників для розвитку в Україні ринку якісних дитячих іграшок;
- Асоціація ритейлерів України – гравці ринку роздрібної торгівлі та компаній, безпосередньо пов’язаних з рітейлом;
- Українська рада торгових центрів – ключові учасники ринку торговельної нерухомості: власники і девелопери торгових центрів, а також компанії, пов’язані з будівництвом і обслуговуванням ТРЦ.