На сьогоднішній день існує практика, коли суб’єкти підприємницької діяльності можуть стати об’єктами кримінального переслідування через недостатньо чітко визначені критерії обов’язку сплати податків та податкових зобов’язань, що призводити до безпідставного втручання правоохоронців у бізнес.

Є випадки, коли правоохоронні органи відкривають провадження за фактом ухилення від сплати податків на підставі так званого «аналітичного дослідження» за відсутності будь-яких рішень, або навіть перевірок або коли в податкових органах відсутня інформація про заборгованість зі сплати податків підприємством, податкові перевірки не проводяться, а досудове розслідування щодо підприємства може тривати роками, проводяться обшуки, арештовують рахунки, здійснюються інші слідчі дії, якими фактично блокується господарська діяльність підприємства.

Щоб вирішити цю проблему у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт 12425 про внесення змін до Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу щодо захисту платників податків від тиску кримінального переслідування, спрямований на вдосконалення законодавства з метою розмежування податкових та кримінальних правовідносин.

Пропонується внести зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, якими примітку до статті 212 КК, яка регулює відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) доповнити нормою про те, що:

  • Для цілей цієї статті обов’язок сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, підтверджується лише за наявності рішення контролюючого органу щодо узгодженої суми податкового зобов’язання.
  • Відповідальність за діяння, передбачені частинами першою – третьою цієї статті, настає за наявності податкового боргу, визначеного у встановленому законодавством порядку.

Також пропонується доповнити примітку до статті 212-1 КК («Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») нормою про те, що:

  • Для цілей цієї статті обов’язок сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування підтверджується лише за наявності рішення контролюючого органу щодо узгодженої суми грошового зобов’язання.
  • Для цілей цієї статті обов’язок сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування підтверджується лише за наявності остаточного рішення органу Пенсійного фонду або рішення суду щодо такого обов’язку, що набрало законної сили.
  • Відповідальність за діяння, передбачені частинами першою – третьою цієї статті, настає за наявності недоїмки, визначеної у встановленому законодавством порядку.

У ч. 1 статті 284 КПК пропонується встановити, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212-1 Кримінального кодексу, обставини, що могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведені потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела, стосуються податкового (грошового) зобов’язання, яке не є узгодженим, або стосуються зобов’язання зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, вимога про сплату якого оскаржується або може бути оскаржена в адміністративному або судовому порядку.

Джерело: Верховна Рада України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.