З 28 серпня 2025 року Господарський кодекс України втрачає чинність, на його місце приходить закон “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб”. Це означає, що норми, які регулювали господарські відносини, перейдуть під регуляцію Цивільного кодексу, а також будуть введені певні обмеження щодо створення нових юридичних осіб певних форм.
Однією з головних причин, через яку багато фахівців підтримують скасування ГК, є дублювання його норм з іншими нормативними актами, зокрема Цивільним кодексом України. Крім того є такі, що створюють правові колізії і плутанину у практичному застосуванні.
Критики скасування ГК наголошують, що його ліквідація призведе до серйозних прогалин у законодавстві. ГК містить низку ключових норм, що визначають основні поняття господарської діяльності, господарських відносин, а також спеціальні вимоги до підприємств різних форм власності.
Основні цілі прийняття законопроекту 6013 про скасування Господарського кодексу:
- Корпоратизація всіх державних, комунальних підприємств також – перетворення їх на ТОВ чи АТ. Внесення певних змін в правове регулювання використання майна таких підприємств.
- Більш прозоре управління майном таких юридичних осіб – з публічним проведенням закупівель, обов’язковою публікацією звітності, участю в аукціонах.
Основні зміни та їх вплив на бізнес:
- Припинення дії Господарського кодексу: З 28 серпня 2025 року норми ГК, що регулювали укладення, зміну та розірвання господарських договорів, втрачають чинність.
Перехід до регулювання Цивільним кодексом:
Господарські відносини тепер регулюватимуться переважно Цивільним кодексом, що передбачає уніфікацію підходів до статутної діяльності, захисту кредиторів і працівників.
Обмеження щодо створення нових юридичних осіб:
Заборонено створення нових юридичних осіб у деяких організаційно-правових формах, зокрема державних та комунальних підприємств, споживчих кооперативів, об’єднань юридичних осіб.
Зміни в управлінні майном державних та комунальних підприємств:
Забороняється закріплення майна на праві господарського відання та оперативного управління.
Зміни для приватних підприємств:
Приватні підприємства мають час до 28 серпня 2028 року для приведення статутів у відповідність до нового законодавства, інакше будуть діяти за правилами, встановленими для ТОВ.
Перехід КНП до КНТ:
Комунальні некомерційні підприємства (КНП) мають бути перетворені на комунальні некомерційні товариства (КНТ).
| Яких суб’єктів стосується: | Які дії необхідно зробити: |
| підприємств, єдиним учасником (засновником) якого є держава, крім: (1) підприємств, щодо яких відкрито провадження у справі про банкрутство та (2) державних некомерційних підприємств | протягом 6 місяців (28.08.2025-28.02.2026), учасники (засновники) або інші уповноважені суб’єкти таких підприємств мають прийняти рішення про їх припинення (перетворення або ліквідацію) |
| підприємств, єдиним учасником (засновником) яких є територіальна громада (територіальні громади) | протягом 6 місяців (28.08.2025-28.02.2026) уповноважений орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про їх припинення (перетворення або ліквідацію) |
| державних та комунальних некомерційних підприємств | упродовж 3 років мають провести окремі зміни щодо найменування та організаційно-правової форми |
| приватних, дочірніх, іноземних підприємств, підприємств об’єднань громадян (релігійних організацій, профспілок), підприємств споживчої кооперації та їх правонаступників | мають упродовж 3 років привести у відповідність свої статути та внутрішні положення, а після спливу 3 років -більшість з них мають змінити своє регулювання, якщо не будуть припиненні |
| суб’єктів, яким майно належить на праві господарського відання та на праві оперативного управління | після спливу 3 років положення таких обмежено-речових прав на майно втратить чинність |
| державних підприємств, господарських товариств, у статному капіталі яких більше 50% акцій (часток) належить державі або іншому господарському товариству, у статутному капіталі якого більше 50% акцій (часток) належать державі | протягом 6 місяців (28.08.2025-28.02.2026) мають оприлюднити звітність у повному обсязі |
Юридичні особи, створені як об’єднання підприємств:
- не скасовуються, а перейменовуються на «об’єднання юридичних осіб» із повним перенесенням положень в Закон;
- керуються законодавством про об’єднання юридичних осіб незалежно від прийняття ними рішення про зміну найменування та державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (п. 12 ст. 17 Закону);
- заборон щодо подальшого існування чи припинення Законом не визначено.
Заборона створення низки ОПФз 28.08.2025 року (ч. 1 ст. 13 Закону):
- державних комерційних/державних некомерційних підприємств, казенних підприємства;
- комунальних комерційних/комунальних некомерційних підприємств;
- спільних комунальних підприємств;
- приватних, іноземних, дочірніх підприємств;
- підприємств об’єднання громадян (релігійних організацій, профспілок);
- підприємств споживчої кооперації.
Функціонування заборонених ОПФ:
- в перехідний період (28.08.2025-28.08.2028.) – на них поширюється дія ЗУ «Про ТОВ та ТДВ» у випадках, якщо відповідні правовідносини не врегульовані їхніми статутами та іншими законами;
- після спливу перехідного періоду – якщо не прийнято рішення про припинення, то:
- до регулювання діяльності таких підприємств застосовуються положення З.У. «Про ТОВ та ТДВ» (що регулюють діяльність ТОВ);
- статути таких підприємств у частині, що суперечить З.У. «Про ТОВ та ТДВ», є недійсними (!!!) (п. 14 ст. 17).
1.6. Інші види суб’єктів господарювання, які визначені за ГК України, але не увійшли до Закону (підприємства з іноземними інвестиціями, фермерські господарства, виробничі кооперативи, сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об’єднання, кредитні спілки, орендні, сімейні підприємства):
- такі види юридичних осіб є чинними;
- здійснюють свою діяльність відповідно до норм ЦК України та спеціального законодавства;
- заборони щодо їх створення не вводиться, правовий статус залишається аналогічний тому, який існує і тепер (тільки без регулювання нормами ГК).
Джерело: Верховна Рада України, Ліга Закон