31 березня Українська Рада Бізнесу спільно з Американською торговою палатою (ACC) та Європейською Бізнес Асоціацією (ЄБА) організували восьму щоквартальну конференцію з питань детінізації роздрібної торгівлі та протидії контрабанді. Аналітичним партнером виступила Економічна експертна платформа.
Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев відзначив, що з початком війни тренди у сфері детінізації змінилися, і те, що спостерігається у 2024 році, є результатом запроваджених змін. Головним завданням він визначив збереження та примноження позитивних тенденцій, використовуючи для цього публічність, прозорість і нагляд громадськості.
Мирослав Лаба фахівець Економічної експертної платформи представив аналітичні дані щодо тіньових ринків. По алкоголю і тютюну спостерігається зменшення тіньового сегмента, тоді як по паливу є незначне зростання з 14% до 16%. Загалом, 2024 рік можна вважати позитивним з точки зору адміністрування акцизного податку – план надходжень виконано на 103%, зокрема по тютюну на 107%, алкоголю на 117%, пальному – на 95,6%. Втрати бюджету від тіньового ринку підакцизних товарів зменшились з 48-50 млрд грн у 2023 році до 35-38 млрд грн у 2024 році, хоча рівень тіні за кожною групою товарів все ще залишається досить високим.
Окрему увагу було приділено ринку інтернет-провайдерів, де в четвертому кварталі відбувся суттєвий перелом. Якщо раніше переважна більшість суб’єктів мали заробітні плати працівників на рівні 8-12 тисяч гривень, то у 4 кварталі заробітні плати зросли у майже у два рази, до 18-25 тис гривень.
У відповідь Данило Гетманцев відзначив серед позитивних результатів боротьби з тіньовою економікою – скорочення обсягів безготівкових платежів на 70 млрд грн щомісяця завдяки обмеженню переказів між картками фізичних осіб понад 150 тисяч гривень на місяць. За оцінками Національного банку, 50-60 млрд грн з цієї суми – це нелегальні платежі, які раніше проходили “дропами”.
Кирило Чайковський, представник Асоціації “Укртютюн” повідомив про тривожний тренд зростання тіньового ринку тютюнових виробів у 2025 році. За попередніми даними дослідження Кантар, частка нелегальної продукції останні місяці зросла до 14,1% (з 12% восени). Особливе занепокоєння викликає майже подвійне зростання частки продукції duty-free (з 3,7% до 6,4%) та збільшення підробок брендів міжнародних компаній (з 6,4% до 7%). За даними асоціації, на території України працює близько 10 промислових ліній, які виробляють підроблені тютюнові вироби. Асоціація закликала відновити операцію “Акциз”, що раніше давала хороші результати у виявленні нелегальних фабрик.
Представник Національної організації роздрібної торгівлі (НОРТ) охарактеризував ринок рідин для електронних сигарет як один із найдинамічніших серед підакцизних товарів. Основними проблемами галузі є: неможливість заборони компонентів рідин, оскільки вони широко використовуються в інших галузях; відсутність контролю якості продукції; ухилення від сплати податків шляхом продажу компонентів окремо. За оцінками експерта, в Україні працює близько 2,5 тисячі спеціалізованих магазинів, і їх кількість постійно зростає. У разі запровадження ліцензування місцеві бюджети могли б отримувати до 200 млн грн на рік, а до 2028 року один великий виробник здатен платити близько 405 млн грн акцизних надходжень щорічно.
Гетманцев зазначив, що головна проблема ринку рідин для електронних сигарет – це якісне адміністрування. За даними податкової, після проведеної роботи з магазинами виторги у цьому сегменті зросли в 30 разів – з 41,8 тисяч штук у першому кварталі 2024 року до 1,2 мільйона у третьому кварталі 2024. Кількість акцизних марок зросла на 113% порівняно з попередніми періодами, вилучено нелегального товару на 10 млн грн. Гетманцев підкреслив, що для ефективної боротьби з тіньовим ринком необхідно системне адміністрування та перевірки магазинів.
Юрій Пероганич генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України висвітлив проблеми ринку техніки та електроніки. Він зазначив, що втрати бюджету через порушення митних правил оцінюються у 120-167 млрд гривень щороку.
Серед запропонованих заходів по мінімізації “тіні” – запровадження обміну попередньою митною інформацією з митницями інших країн, стимулювання легальних купівель через фіскальні лотереї та кешбек, перевірка походження товарів, публікація не лише списків найбільших платників податків, а й показників співвідношення обороту до рівня податків.
Оксана Швець, представниця Американської торгівельної палати підкреслила, що в окремих секторах, зокрема щодо смартфонів, частка нелегально ввезених пристроїв сягає понад 70%. Асоціація працює над питаннями боротьби з тіньовим ринком у п’яти напрямках: нелегальне ввезення та продаж побутової електроніки, тютюнова галузь, ресторанний бізнес, схеми ухилення від оподаткування через спрощену систему, скасування пільги в 150 євро для міжнародних поштових відправлень.
Тетяна Кощук, експертка Growford Institute представила результати нового дослідження щодо оподаткування міжнародних посилок. За її даними, 99% посилок не оподатковується, а втрати бюджету в 2025 році складатимуть близько 17 млрд грн. Вона підкреслила, що скасування пільги в 150 євро необхідно імплементувати у процесі вступу до ЄС, і це рекомендовано Міжнародним валютним фондом як компенсаторний захід. Важливим є прийняти ПЗУ №12429 та №12430 вже цього року.
Ярослав Старовойтенко, президент Нафтогазової асоціації України, відзначив позитивний вплив запроваджених заходів, хоча повністю подолати тіньовий ринок поки не вдалось. Проведений асоціацією моніторинг показав збільшення кількості нелегальних АЗС з 390 до 420. Водночас запровадження авансових платежів податку на прибуток позитивно вплинуло на надходження до бюджету. Асоціація також відмічає зростання середньої зарплати в галузі.
За підсумками дискусії учасники дійшли спільної думки щодо всіх обговорених питань та домовились про спільну роботу над відповідними нормативно-правовими актами.
Джерело: УРБ