Постанова передбачає новий механізм погодження критеріїв критичної важливості, перегляд чинних рішень та уточнення граничних обсягів бронювання для окремих категорій підприємств. Зміни стосуються також компаній, що працюють у сфері інформаційних технологій.
Кабінет Міністрів України постановою від 23 жовтня 2026 року № 1328 «Деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» змінив порядок бронювання працівників і визначення підприємств критично важливими.
Документ вносить зміни до постанови КМУ № 76 від 27 січня 2023 року та передбачає створення нового Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних.
Координаційний центр координуватиме процедури бронювання
Новий центр є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів. Його співголовами визначено заступника міністра економіки та довкілля і заступника міністра оборони.
До основних завдань центру належать:
- погодження галузевих і регіональних критеріїв визначення підприємств критично важливими;
- розгляд пропозицій державних органів щодо надання підприємствам такого статусу;
- розгляд пропозицій щодо збільшення обсягів бронювання;
- надання рекомендацій щодо скасування рішень про визначення підприємств критично важливими;
- моніторинг відомостей про військовозобов’язаних працівників підприємств, які подали відповідні звернення.
Державний орган, який отримав звернення підприємства, має розглянути його протягом семи робочих днів і, якщо є підстави, звернутися до Координаційного центру. Центр надає рекомендації та пропозиції протягом одного календарного місяця. За обґрунтованої потреби можливий невідкладний розгляд — не більш як за сім робочих днів.
Остаточні рішення про визначення підприємств критично важливими, як і раніше, приймають уповноважені державні органи, але з урахуванням рекомендацій і пропозицій Координаційного центру.
Критерії критичної важливості переглянуть
Постанова уточнює підхід до визначення критично важливих підприємств. Відтепер значення мають наслідки, які спричинить тимчасове припинення або суттєве скорочення діяльності підприємства через мобілізацію працівників.
Серед таких наслідків документ називає шкоду обороноздатності держави, порушення роботи критичної інфраструктури, проблеми із життєзабезпеченням населення та негативний вплив на макрофінансову стійкість держави. Ці обставини мають підтверджуватися перевірюваними показниками.
У переліку сфер діяльності, підприємства яких можуть бути визначені критично важливими, прямо зазначено інформаційні технології, поряд з енергетикою, зв’язком, транспортом і логістикою, будівництвом, промисловістю, банківською діяльністю та іншими напрямами.
Водночас належність до певної галузі сама по собі не гарантує отримання статусу критично важливого підприємства: необхідно відповідати встановленим критеріям і пройти передбачену процедуру.
Перегляд чинних рішень. Центральні органи виконавчої влади та відповідні державні адміністрації мають протягом десяти днів із дня набрання постановою чинності переглянути й узгодити критерії. Після цього вони повинні проаналізувати відповідність уже визначених критично важливими підприємств оновленим вимогам.
Якщо критерій, на підставі якого підприємство було визначено критично важливим, виключать, рішення про надання такого статусу підлягає скасуванню відповідно до постанови.
Разом із тим постанова прямо встановлює, що чинні рішення про визначення підприємств критично важливими зберігають силу протягом установленого строку, крім випадків, передбачених її положеннями.
Змінюються граничні обсяги бронювання
Постанова уточнює правила збільшення кількості працівників, яких можна забронювати.
Для загальної категорії критично важливих установ збільшення частки бронювання понад 50% можливе за рішенням відповідного державного органу з урахуванням рекомендацій Координаційного центру.
Для окремих категорій передбачено спеціальні правила. Зокрема, для критично важливих установ оборонно-промислового комплексу, визначених Міноборони, а також установ паливно-енергетичного комплексу та визначених постановою підрядних організацій і виробників трансформаторного обладнання, які відповідають установленим умовам, граничний обсяг бронювання становить до 95% відповідної кількості військовозобов’язаних працівників. Працівники, безпосередньо залучені до виробничих процесів таких установ, підлягають обов’язковому бронюванню. Збільшення частки понад 95% потребує рішення Міноборони або Міненерго з урахуванням узгоджених рекомендацій Координаційного центру.
Для представництв донорських установ і виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги встановлено окремі обмеження: загалом не більше 50% військовозобов’язаних працівників, безпосередньо залучених до одного проєкту, і не більше семи осіб. За визначених постановою умов можливе збільшення ліміту понад сім осіб.
Рішення про збільшення обсягів бронювання має містити визначений ліміт і строк дії, який не може перевищувати одного року. Після повідомлення про зміну ліміту через портал «Дія» бронювання необхідно здійснити протягом десяти робочих днів, інакше відповідне рішення втрачає чинність.
Посилюється увага до військового обліку
Постанова передбачає, що систематичні порушення керівником критично важливої установи вимог щодо організації та ведення військового обліку можуть бути підставою для відмови Координаційного центру розглядати пропозиції про збільшення обсягів бронювання.
Зокрема, йдеться про два або більше документально підтверджених випадків порушень протягом останніх 12 місяців та/або притягнення керівника до адміністративної відповідальності за такі порушення.
Крім того, Координаційний центр може надавати рекомендації щодо скасування статусу критично важливого підприємства, зокрема за наявності відповідних звернень правоохоронних органів. Такі рекомендації є підставою для розгляду питання про скасування рішення, а не автоматичним його скасуванням.
Що це означає для IT-компаній
Для компаній IT-сектору практичне значення матимуть передусім оновлені критерії критичної важливості, результати перегляду галузевих і регіональних вимог та нова процедура погодження рішень.
Підприємствам доцільно:
- перевірити, на яких саме критеріях ґрунтується їхній чинний статус;
- відстежувати оновлення критеріїв відповідним державним органом;
- завчасно готувати документи для підтвердження критичної важливості;
- підтримувати належний стан військового обліку та документальне підтвердження його ведення;
- перевірити чинність рішень щодо лімітів бронювання та строки реалізації рішень про їх збільшення.
Постанова рекомендує підприємствам, які мають намір отримати статус критично важливих, завчасно подавати необхідні документи до відповідних державних органів.
Для членів АПІТУ важливо врахувати, що віднесення інформаційних технологій до переліку відповідних сфер діяльності не скасовує необхідності підтверджувати відповідність конкретного підприємства встановленим критеріям.