Автор: Єфрем Лащук
Джерело: 24 Канал. Основні тези:
- Україна може вивчити досвід ЄС, де запроваджено систему IOSS для оподаткування низьковартісного імпорту.
- Запровадження подібної системи в Україні може збільшити бюджетні надходження, вирівняти конкурентні умови та підтримати національну економіку.
Україна стоїть перед необхідністю хоча б якось врегулювати потоки товарів, що їдуть десятками мільйонів відправлень на рік без жодного оподаткування. Скасування пільг для товарів вартістю до 150 євро обговорюють вже кілька років, але реалізацію досі відкладають. В той час як кількість та вартість міжнародних відправлень щороку зростає на 40 – 50%.
Тим часом у Європейському Союзі, США та інших країнах ці питання вирішені давно – через створення ефективних систем контролю й збору податків із невеликих онлайн-замовлень. Досвід ЄС може стати дороговказом для України, якщо його адаптувати до наших реалій. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Як Європа розв’язала проблему “дрібних посилок”?
До 2021 року в ЄС діяло правило, за яким посилки з-за меж Євросоюзу вартістю до 22 євро не обкладалися ПДВ. Але це створювало масштабні зловживання: продавці з Китаю та інших країн систематично занижували вартість товарів, розбивали партії, і бюджет держав-членів втрачав мільярди євро щороку.
Тому Єврокомісія запровадила реформу електронної комерції й повністю скасувала поріг безмитного імпорту. З 1 липня 2021 року всі товари, незалежно від вартості, підлягають оподаткуванню ПДВ. Ключовою інновацією стала система Import One Stop Shop (IOSS), що дозволяє сплачувати ПДВ відразу під час покупки – без складних митних процедур.
Водночас не лише ЄС визнав ці маркетплейси загрозою для своєї економіки та запровадив заходи щодо протидії їхнього впливу. США повністю ліквідували правило de-minimis першочергово для протидії безподаткового напливу для товарів з Китаю.
Як працює IOSS?
Механізм IOSS простий: іноземний інтернет-продавець реєструється в одній державі ЄС як учасник IOSS і отримує спеціальний ідентифікатор. При продажу товару покупцю в будь-якій іншій країні ЄС ПДВ одразу нараховується за ставкою країни споживача. Продавець перераховує суму ПДВ у свою податкову адміністрацію, а та вже розподіляє її між державами-членами.
У такий спосіб:
- покупець бачить кінцеву ціну одразу, без непередбачених митних платежів, не отримує ніякого додаткового адміністрування;
- продавець сплачує податок централізовано, без контакту з десятками податкових служб;
- держава отримує надходження, зменшуються зловживання і без навантаження на митницю.
ЄС також передбачив можливість для поштових і кур’єрських операторів виступати посередниками у сплаті податків – це спростило адміністрування для малих відправників.
Фактично в ЄС діють паралельно дві системи – IOSS – спрощена система адміністрування, за домовленістю із маркетплейсом. Водночас товари з тих маркетплейсів, які не зареєстровані в системі, або ж приватні відправлення від фізосіб, можна розмитнити в загальному порядку, поштові й кур’єрські оператори виступають посередниками у сплаті податків
Які моделі може використати Україна?
Україна поки що використовує “порогову” модель, коли товари до певної вартості звільняються від податків. Але вона стає дедалі менш ефективною. З огляду на європейський досвід, можна розглядати альтернативні моделі.
- Модель продавця (seller collection) – податок сплачує продавець під час продажу. Це найзручніший і найпрозоріший варіант, особливо для великих міжнародних платформ (AliExpress, Amazon, eBay). Україна може інтегруватися до глобальних податкових рішень, коли ПДВ стягується автоматично на етапі платежу.
- Модель посередника (intermediary model) – сплата податку здійснюється через поштового або кур’єрського оператора. Така модель актуальна для дрібних продавців і логістичних компаній, які мають технологічну інфраструктуру для автоматичного декларування і перерахування платежів.
Профільні фахівці сходяться на думці, що модель продавця – оптимальний шлях для України, адже вона мінімізує навантаження на державні служби і забезпечує стабільний збір податків.
Законодавчі ініціативи: у пошуках балансу
У парламенті зареєстрували низку ініціатив, які передбачають зміну механізму оподаткування посилок та імплементують успішну європейську практику – IOSS. Проте впровадження цих проєктів потребує серйозної технічної бази: інтеграції з платіжними системами, митними операторами та онлайн-платформами.
Ключове питання – як зробити систему простою для громадян і прозорою для держави. Тут Україні потрібна поетапна стратегія:
- створити електронну платформу реєстрації продавців (аналог IOSS);
- запровадити пілотний проєкт із великими маркетплейсами;
- забезпечити обмін даними між податковою, митницею та поштовими операторами.
Економічний ефект і суспільна підтримка
Запровадження ефективного контролю над низьковартісним імпортом не є “новим податком” – це відновлення рівних правил гри. Кожен український виробник і офіційний імпортер сплачує ПДВ. Логічно, щоб ті самі вимоги діяли і для закордонних інтернет-продавців, які фактично виведені зараз із-під будь-якого регулювання, зокрема й податкового.
У перспективі це означає:
- зростання бюджетних надходжень,
- детінізацію онлайн-торгівлі,
- вирівнювання конкурентних умов,
- можливість спрямувати додаткові ресурси на оборону.
Вкрай важливо, щоб представники влади пояснили громадянам, чому такі зміни необхідні. Без прозорої якісної комунікації реформу легко буде спотворити у публічному просторі.
За інформацією ДМС, у 2024 році в Україну в’їхало 76 мільйонів міжнародних відправлень на суму до 150 євро (загальна вартість – 61 мільярд гривень), 82% із них – товари із китайських маркетплейсів. Виходячи з даних про вартість поштових відправлень та міжнародних експрес-відправлень, додаткові надходження у 2024 році ПДВ, у разі впровадження OSS, склали б 11,8 мільярда гривень за рік.
Ця цифра охоплює лише прямі надходження ПДВ, тобто економічний ефект міг би бути суттєво вищим, зважаючи на негативний вплив закордонних маркетплейсів на національну економіку.
Протягом першого півріччя 2025 року без оподаткування ввезено товарів на 44,6 мільярда гривень. Недонадходження до держбюджету через відсутність оподаткування китайських маркетплейсів становитиме 17,9 мільярда гривень у 2025 році, а у 2026-му – близько 27 мільярдів гривень.
Європейський досвід доводить, що ефективне оподаткування малих посилок можливе лише за умови цифровізації, довіри та співпраці між державою, бізнесом і споживачем. Україна має всі передумови, щоб перейти від застарілої порогової системи до сучасної моделі, де податки сплачуються автоматично міжнародними платформами, а правила однакові для всіх.
Реформа в цій сфері – це частина великої трансформації: перетворення України на зрілу європейську економіку, де чесна конкуренція стає основою розвитку.