БЦ з’ясовував, якими заходами в Україні намагатимуться протидіяти нелегальним схемам на митниці, що за різними оцінками вартують держбюджету до 150 млрд грн втрат щорічно. І чому це задача із зірочкою.
Президент Володимир Зеленський найближчим часом має підписати законопроєкт № 6490д щодо реформи Державної митної служби. Прийняття цього документу є одним із структурних маяків у Меморандумі з МВФ.
Очікується, що реформована митниця принесе додаткові десятки мільярдів до бюджету та, відповідно, зменшить потік корупційного капіталу. В умовах воєнного стану всі внутрішні надходження спрямовуються на забезпечення безпеки та оборони. Тому прозора робота митниці є важливим фактором фінансування Збройних Сил України.
Станом на кінець липня 2024 року митні надходження до Держбюджету України становили близько 329 млрд грн. Тим не менш, за оцінками голови комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данили Гетманцева, через неефективну роботу митниці держбюджет втрачає від 100 до 120 млрд грн щороку.
У дослідженні “CASE Україна” та Інституту соціально-економічної трансформації за підтримки CIPE зазначалось, що річні обсяги потенційної контрабанди та “сірого імпорту” у грошовому вимірі в Україні становлять 270 – 450 млрд грн. За їх оцінками, державний бюджет від цієї групи схем щороку втрачає близько 80–150 млрд грн.
Тому збільшувати прибутки українська влада могла б перш за все шляхом реформування митниці та боротьби із “сірими” ринками, зазначала спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер під час брифінгу в Києві, відповідаючи на питання про ініційоване владою збільшення податків в Україні.
Отже 17 вересня парламент прийняв законопроєкт про реформування митниці у другому читанні. За проєкт закону “Про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення особливостей проходження служби в митних органах та проведення атестації посадових осіб митних органів” проголосували 260 депутатів. І зараз він очікує підпис президента.
Що передбачає цей документ?
- проведення прозорого конкурсу на посаду голови Держмитслужби за прикладом практик НАБУ, САП та НАЗК
Голову митної служби обиратиме конкурсна комісія з шести осіб. Трьох з них визначатиме Міністерство фінансів, інші троє будуть представниками від міжнародних організацій. Право вирішального голосу надаватиметься міжнародним експертам.
Участь міжнародників у складі конкурсних комісій підвищить прозорість проведення конкурсів. Втім впродовж наступних шести років проєкт передбачає припинення участі міжнародних представників у роботі конкурсних та атестаційних комісій.
Водночас законопроєкт зобов’язує конкурсну комісію подавати на розгляд міністру фінансів дві відібрані кандидатури на посаду очільника Державної митної служби.
Тому, зазначають у ГО “Центр протидії клрупції”, Мінфін матиме “останнє слово” у виборі переможця, що несе ризик, що з двох претендентів призначатимуть того, хто буде зручнішим для Офісу Президента.
- скасування необхідності погодження з Міністром фінансів призначення на посади та/або звільнення з посад начальників митниць і директорів департаментів;
Відтепер голова митниці матиме ширші кадрові повноваження, зможе без обов’язкового проведення конкурсу призначати своїх заступників, без погодження призначати керівників митниць та їх заступників.
Раніше заступники керівника митниці призначалися за погодженням Кабміну. А призначити керівників територіальних митниць голова митниці міг лиш зі згоди міністра фінансів.
- Запровадження зовнішнього аудиту ефективності
Процедуру незалежного аудиту проводитиме комісія з трьох міжнародних експертів після першого та третього років повноважень керівника ДМС. Негативний висновок комісії буде підставою для звільнення очільника митниці.
- Одноразова атестація всіх працівників митниці
Атестацію проводитимуть комісії, які складатимуть з дванадцяти осіб. До кожної комісії входитиме шестеро членів від очільника митниці і шестеро від міжнародних партнерів. Якщо співробітник не пройшов атестацію, він не зможе обіймати посаду в органах митниці протягом наступних 10 років.
- Контрактна форма найму митників та щорічний перегляд посади і зарплати
Працівники митниці працюватимуть на умовах контракту, який укладається строком до трьох років.
Щороку працівники митниці повинні проходити перевірку рівня митних компетенцій, за результатами якої їх можуть зобов’язати пройти підвищення кваліфікації. Таку перевірку проходитимуть і ті, хто зможе поновитися на посаді через суд. Для них непроходження перевірки означатиме переведення на нижчу посаду чи звільнення у разі відмови від переведення.
- Поліграф та перевірка доброчесності
Одним з етапів відбору кандидатів на посаду до митниці буде перевірка на поліграфі. Також під час проходження служби працівники митної служби перевірятимуться на доброчесність та спосіб життя. Сприяти перевіркам буде дисциплінарний комітет із семи осіб: троє від митниці, троє міжнародних експертів та одна особа, визначена Радою бізнесомбудсмена.
- Гідна оплата праці
Відтепер розмір посадового окладу не може бути менше 14 розмірів прожиткового мінімуму для центрального апарату, та 12 розмірів – для територіальних органів. За нинішніми обрахунками, йдеться від 29 428 та 25 224 гривні відповідно. Законопроєкт також запроваджує систему надбавок, встановлення яких визначатиме Кабмін.
За новим законом, впродовж наступних двох місяців після вступу закону в силу має сформуватися конкурсна комісія для обрання голови митної служби, через три місяці після обрання очільника – розпочатися атестація працівників, яка триватиме до трьох років.
Чи зможе новий закон протидіяти корупційним втратам мільярдів на митниці?
На думку Юрія Пероганича, члена Наглядової ради Української ради бізнесу, закон щодо перезапуску митниці необхідний, але недостатній. І окрема реформа митниці не дасть нічого, якщо вона не буде провадитись в комплексі із загальною фіскальною реформою.
“В зв’язку з тим, что в Україні є можливість легально торгувати товарами, що ввезенні без сплати податків (зокрема ПДВ), то виникає різниця потенціалів: товари, що ввезені з порушенням митних правил на 20% дешевші тих, що при тих самих умовах виготовлені в Україні. І яку б стіну не будували на митниці, поки є попит всередині країни на товари, що ввезені без податків, будуть порушення і на митниці. Жодні окремі реформи на митниці ефекту не дадуть”, – зазначає Пероганич.
З іншого боку, від корупції на митниці збагачуються зараз не тільки і не стільки самі митники. В процес залучені всі силові органи, включно з СБУ, МВД, прикордонниками. Нелегальний потік коштів з митниці використовуються у виборчих кампаніях, для політичної боротьби.
Експерти наголошують, що для кардинальних змін на митниці потрібна передусім довготривала політична воля на найвищих рівнях гілок державної влади. Без цього реформа митниці одразу приречена на фіаско.