Юрій Пероганич
член Наглядової ради Української ради бізнесу, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України
Розмови про реформування активуються при труднощах із наповненням державної скарбниці. Адже дійсно, однією з основних функцій митниці, окрім безпекової та сервісної – є фіскальна.
У кожній версії державного бюджету України за останні роки, збори з митниці складають практично половину всіх податкових надходжень. Це, більшою частиною, ПДВ на імпорт, а також акциз і мито.
Зарубіжний експортер при вивезенні товару зі своєї країни отримує відшкодування ПДВ, відповідно, для того, щоб вітчизняний товар був конкурентоспроможним, існує ПДВ на імпорт.
Податок вираховується як частка від вартості товару. Для ПДВ це 20%. Однак несумлінний бізнес старається зменшити сплату податків при імпорті, що призводить до двох сумних для економіки і суспільства наслідків — зменшення надходжень до державного бюджету і до знищення виробництва в Україні. Крім того, викривлюється конкуренція між імпортерами, а корупційні кошти йдуть на нелегальне фінансування політиків і виборчих кампаній.
Кожна держава має бути зацікавлена у тому, щоб продати за кордон якомога більше власної продукції, бажано з якомога вищим рівнем перероблення, і отримати валюту в своїй країні.
Безподатковий імпорт — це свого роду наркотик, який дає тимчасовий ефект, приводячи до краху економіки в довшій перспективі. Адже падіння виробництва призводить не лише до зменшення експорту, а й до падіння доходів населення всередині країни, що має наслідком падіння платоспроможного попиту, від чого врешті-решт, страждають і імпортери.
Окремо слід виділити порівняно корисний імпорт – засоби виробництва, високотехнологічні товари для технічного переозброєння, виробничі лінії, а також відсутню в країні сировину, імпорт яких необхідний для розвитку.
Реформа української митниці: сервіс замість поборів
Однак в цілому, багаті країни, здебільшого, захищаються від дешевого імпорту, і від того ще більше багатіють, а бідні, навпаки, відкривають свої кордони для безподаткового імпорту, включаючи так звану “гуманітарку”, “секонд хенд”, — і стають ще біднішими.
Так, Велика Британія ввела оподаткування всіх імпортних посилок з 1 січня 2021 року. Це сталося після виходу Великої Британії з Європейського союзу та завершення перехідного періоду після Brexit.
Нова система оподаткування, відома як VAT (Value Added Tax) та збір на ввезення (Import Duty), була впроваджена для всіх товарів, які надходять в країну, не залежно від їхньої ціни або походження.
З 1 липня 2021 року нова система оподаткування електронної торгівлі, відома як VAT на електронну торгівлю (VAT on e-commerce) була введена в Європейському Союзі. Ця система стосується оподаткування всіх товарів, які продаються онлайн та імпортуються з-за меж ЄС не залежно від ціни.
В цей час в Україні навпаки, безглуздо підвищується ліміт вартості товарів у посилках, для звільнення від оподаткування. Більше того, діє взагалі абсурдна норма, за якою для посилок, які коштують більше 150 Євро, податок справляється не з усієї вартості, а лише з різниці між повною вартістю і 150 Євро.
Тобто з товару вартістю 155 євро буде стягнуто лише 1 євро податку. При цьому законодавець геть не взяв до уваги, що введення ліміту було продиктоване саме недоцільністю проведення повноцінного митного оформлення для дешевих посилок, через те що витрачений час митника на оформлення є дорожчим за стягнутий податок.
Якщо міркування про дорожнечу і клопітність самої процедури митного оформлення мали сенс ще десять років тому, то тепер, із розвитком цифровізації суспільства – у деяких країнах взагалі автоматизували митне оформлення значної частини імпорту настільки, що отримувач товару самостійно декларує товар у комп’ютерному застосунку і сплачує за нього податки за хвилину, пред’являючи для отримання товару згенерований в застосунку QR-код.
Наприклад, у застосунку під назвою “Smart Customs”, розробленому Державним митним комітетом Азербайджану, який можна завантажити з сайту Google Play – дозволяє кожному мешканцю країни декларувати і сплачувати податки не лише за зарубіжні посилки, але й, зокрема, автомобілі.
Реформа у сфері навчання митників
Митна справа — досить складна багаторівнева галузь. Щоб забезпечити дотримання митних правил та процедур під час переміщення товарів через митний кордон митник повинен мати профільну освіту і глибокі знання і кількарічний досвід.
Однак, чи буде професійний митник працювати за зарплату меншу за 10 000 гривень, коли він бачить як його колега по той бік кордону за ту саму роботу отримує у три-чотири рази більше?
Митні старожили пам’ятають часи, коли на початках української незалежності митниця для своєї розбудови мала право залишати собі частку від зібраних коштів. За короткий час вона набула престижного статусу поважного державного органу.
Добре оплачувані, забезпечені форменим одягом, соціальним захистом митники пишалися своєю професією і своєю державою, на митні факультети були великі конкурси абітурієнтів.
Сьогодні ж становище плачевне. Юнаки і юнки, які виховані на засадах моралі й етики, знаючи про низькі зарплати, і дивлячись на дорогі авто і маєтки окремих митників, виберуть будь-яку іншу професію, але не митну.
Законопроєкт 6490-д — необхідний чи достатній?
6 квітня 2023 до Верховної Ради внесли проєкт закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення особливостей проходження служби в митних органах та проведення атестації посадових осіб митних органів (№6490-д). Через 5 днів цей законопроєкт був уже прийнятий у першому читанні.
Законопроєкт, зокрема, пропонує:
- змінити процедуру проведення конкурсного відбору на посаду Голови Держмитслужби;
- передбачає залучення до проведення відкритого конкурсу на посаду Голови Держмитслужби міжнародних експертів;
- надає право Голові Держмитслужби призначати своїх заступників за поданням Прем’єр-міністра України відповідно до пропозицій такого Голови, а також скасовує необхідність погодження з Міністром фінансів України призначення на посади та/або звільнення з посад інших керівників;
- запровадити щорічний зовнішній незалежний аудит ефективності діяльності митних органів, негативний висновок за результатами проведення якого є підставою для звільнення Голови;
- провести одноразову атестацію митників для встановлення відповідності займаній посаді,
- значно підвищити розміри окладів митників, фактично приводячи їх до рівня окладів їхніх колег у сусідніх країнах, а також встановити залежність окладів від рівня прожиткового мінімуму.
15 травня 2023 законопроєкт 6490-д був в цілому позитивно оцінений Українською Радою Бізнесу (УРБ) — об’єднанням, до складу якого входить 107 бізнес-асоціацій різних галузей економіки. Водночас члени УРБ звертають увагу на необхідність, зокрема:
- оснащення всіх митних пунктів пропуску повним набором сучасних засобів контролю (сканери, вагові комплекси, інтелектуальне фото та відео спостереження);
- розробки та впровадження об’єктивних ключових показників ефективності Митниці (KPI), регулярної їх публікації;
- налагодження автоматичного обміну інформацією з митної статистики та обміну інформацією з митної вартості товарів із ключовими країнами-партнерами.
- запровадження посад митних аташе при дипломатичних представництвах України в ключових країнах-партнерах;
- популяризації використання українськими підприємствами режиму спільного транзиту (NCTS);
- єдиних цінових ризиків для всіх митниць, які формуються у координації з провідними галузевими асоціаціями та експертними установами.
УРБ закликала народних депутатів якнайшвидше ухвалити проєкт -д в цілому.
Зрозуміло, що для реформування митниці лише підвищення зарплат недостатньо. Необхідно скорочувати адміністративні процедури, знижувати технічні бар’єри, зокрема прискорити укладання з ЄС Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (ACAA), поширити дію угоди на всі сектори промисловості.
Важливо перейти до повного впровадження електронних систем митного контролю та оформлення. Це дозволить знизити безпосередні контакти з митними посадовими особами та сприятиме більш прозорому та автоматизованому процесу митного контролю.
Важливо зробити митну службу незалежною від політичного впливу та забезпечити прозорість в призначенні та роботі митних посадових осіб.
Звісно, уряд повинен створити сприятливі умови для бізнесу, зокрема шляхом спрощення митних процедур, уніфікації митних тарифів та забезпечення прозорих і рівних для всіх правил гри. Це спонукатиме підприємства дотримуватись законодавства та зменшуватиме схильність до незаконних дій.
Важливо залучати міжнародних експертів та консультантів з досвідом реформування митних служб для надання рекомендацій та допомоги в процесі реформування
Після впровадження реформ необхідно проводити постійний моніторинг та оцінку їхнього впливу на роботу митниці, вносити необхідні корективи.
Чи можна реформувати митницю, реформуючи лише митницю?
Митна реформа приречена на невдачу, якщо вона не буде проводитися в комплексі з податковою. Приведу дещо емоційну, але на мій погляд вірну цитату Галини Вдовіної, експерта з митної справи, багаторічної голови громадської ради при Державній митній службі України:
“Допоки буде план і контроль за імпортом на кордоні, а не в середині країни — митниця буде мати потенційно високий рівень корупційних ризиків. А всі реформи будуть жити десь у паралельному світі”.
І дійсно, Україна мабуть єдина країна в світі і точно єдина в Європі, де всередині країни відсутній контроль за імпортом. Досить в ланцюзі руху товару від кордону до кінцевого споживача продати товар фізичній особі-підприємцю, або юридичній особі не платнику ПДВ, або фірмі “одноденці” тощо – і всі системи постаудиту стають “сліпими”.
Слід встановити механізми обміну інформацією між митними та податковими органами для виявлення податкових порушень та недекларованого доходу.
Комплексна реформа податкової і митної служби дозволить спростити та гармонізувати митні та податкові процедури. Митниця лише тоді зможе зменшити акцент на фіскальній функції і збільшити на сервісній і безпековій.
Ефективні контрольні механізми та обмін інформацією між митною і податковою службами допоможуть виявляти недекларований обіг та зменшувати податкові порушення.
Це сприятиме збільшенню доходів держави, забезпечить більш справедливе розподілення податкового навантаження, а також покращить умови для розвитку власного виробництва, залучення іноземних інвестицій.
Резюме
На завершення варто відзначити таке:
- Повна сплата митних платежів при імпорті — це не тільки і не стільки про наповнення бюджету. Це насамперед про захист внутрішнього ринку — збереження і розвиток вітчизняного виробництва, залучення інвестицій, припинення трудової еміграції, збіднення і знелюднення країни, позитивний баланс зовнішньої торгівлі, зміцнення гривні;
- Слід уніфікувати умови оподаткування імпорту для всіх товарів, не залежно від ціни. Цифровізація процесів декларування і оплати дозволить це зробити і для відправок найменшої вартості;
- Для стимулювання виробництва всередині країни варто скасувати мита на частини і комплектуючі (наприклад, якщо монітор ввозиться як готовий виріб, діє 0% мито, а якщо такий же монітор завозити по складових частинах, то на моніторну панель і на плату керування, які складають понад 4/5 вартості монітора, діє 5% мито;
- Технічні бар’єри для зовнішньої торгівлі, особливо для експорту, мають знижені, а бюрократичні адміністративні процедури мають бути спрощені і автоматизовані;
- Реформу митної служби слід проводити в комплексі з реформою служби податкової. Щоб недоплачувати на кордоні ПДВ стало невигідно, оскільки це збільшуватиме оподаткування всередині країни (ПДВ та податок на доходи).
Поки в Україні можна легально торгувати продукцією, що була ввезена з порушенням митних правил, і ціна між легально і нелегально ввезеним товаром становить 20%, жодні “греблі” на кордоні не зупинять потоки нелегального ввезення через, говорячи мовою фізики, надто велику “різницю потенціалів”.
- Законопроєкт 6490-д варто якнайшвидше приймати, хоча б для вирішення питання кардинального підвищення зарплати митників, їх соціального престижу і самоповаги. Держава має знайти гроші для забезпечення митників формою, достойними зарплатами, соціальним захистом, а митницю — цифризацією, технічними засобами контролю. Тоді з митників можна буде спитати про забезпечення держави.
І, найголовніше, має нарешті з’явитися довготривала політична воля на найвищих рівнях усіх гілок державної влади. Без цього реформа приречена, а держава з неефективною, корумпованою аморальною митницею може зазнати краху.
Джерело: Економічна правда